Спаське (Новомосковський район)

Село Спаське знаходиться на березі річки Кільчень, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Очеретувате (Магдалинівський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Перемога (Дніпропетровський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 0410.

Ягідний байрак був відомою запорозькою місциною з багатою і плодовитою рослинністю та мальовничими видами. 1650 у Ягідному байраці у річки Кільчень тут відомі зимівники старих запорожців, що мали худобу, бджіл і що ловили рибу.

1680 року при влаштуванні московського військового табору у козацькій Самарі деякі запорожці переселилися у Ягідний яр.

У 1734—1775 роках — у Самарській паланці.

1750 року відставний запорозький старшина Батуринського куреня Трохим Казинець побудував у Ягідному байраці землянки і мазанки і поселив у них своїх рідних і друзів. 1760 добре знали Трохима Козинця у новій Самарі (Новомосковську) на ярмарках і базарах за багатою продукцією. Він постачав азовському губернатору Черткову коней і спритних хлопців до них. Після руїни Січі, 1777 року Азовська канцелярія за ходатайством старого Козинця надала його зимівнику статус державної військової слободи Спасової і призначила його сина — Максима Козинця осадчим слободи. Згодом козака Гаврила Яковлєва Левченка призначено писарем Спаської сільської поліції. Вони, а також козаки Іван Лимарів і Григорій Антонів Коніловський розпланували і забудували слободу за їхнім планом і збільшили таким чином населення.

За даними Азовської губернської канцелярії 1780 року слобода називалася Спасова і мала 357 мешканців (183 чоловіків і 175 жінок) (числа наведені за документом).

1782 року тут мешкало 395 осіб (210 чоловіків і 185 жінок). Було відчужене 120 десятин для церкви Вознесення Господня, що була побудована коштом селян і посвячена 2 липня 1789 року.

1886 року державна слобода Спаська була центром Спаської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 2412 особи. Тут було 415 господарств, волосне правління, православна церква, школа, магазин. Її положення означене на правому березі річки Кільчень[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3720 осіб (1885 чоловічої статі та 1835 — жіночої), з яких 3702 — православної віри[2].

1908 року населення зросло до 5030 осіб (2560 - чоловіків та 2470 - жінок). Господарств налічувалось - 829.[3]

1989 року за переписом тут проживало приблизно 3300 осіб.

• Компанія «ФОП Прус».
• Спаський агропромкомплекс, ТОВ.
• «Спаський», агропромисловий комплекс, ТОВ.
• Спаське, кооператив.
• ФГ Гайворонського А. І.

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Будинок культури.
• Клуб.
• Фельдшерсько-акушерський пункт.
• Народний історико-краєзнавчий музей

• Трохим Казинець (?-?) — відставний запорозький старшина Батуринського куреня, засновник села.^{[джерело?]}
• Семак Петро Михайлович (р. 1960) — російський актор театру та кіно.
• Козинець Петро Дмитрович (1910—1944) — Герой Радянського Союзу.
• Матвієнко Афанасій Миколайович (1913—1994) — засновник музею села Спаське.
• Сімак Григорій Олексійович (1919–?) — Член Спілки журналістів України.
• Самійленко Микола Омелянович (1917—2001) — поет та воїн УПА.
• Горя Світлана Анатоліївна (1945—2010) — директор Спаської школи, «Заслужений вчитель України» .

• Спаський простір  — громадська організація, яка об'єднує спаську молодь на добровільних засадах та виховує свідомих, чесних і працьовитих громадян.

23 червня 2014 року з ініціативи 21-річного Романа Кучми та небайдужої до долі села молоді у Спаському з’явилась спільнота національно свідомих Спащан. Спільнота була створена в наслідок хвилі патріотичного піднесення, котра прокотилась по всій країні після Революції Гідності та сумнозвісних подій у Криму, на Донеччині та Луганщині!

2 липня 2016 Спільнота національно свідомих спащан трансформувалась в громадську організацю "Спаський простір" засновниками якої стали Кучма Роман, Бойський Олександр та Полях Наталія.

20 жовтня 2017 року рішенням Загальних зборів внесені зміни до Статуту організації з метою приведення до вимог Податкового кодексу України.

Головне досягнення організації!

За результатими проведення конкурсу кращих практик молодіжної роботи в Україні у 2017 році проект «Центр розвитку громади» визнано кращою практикою молодіжної роботи в Україні - 2017 у сфері розвитку механізмів забезпечення участі молоді в житті громади!

• Братська могила мирних жителів-жертв нацизму в с. Спаське, на кладовищі в центрі села.
• Місце поховання жертв Голодомору 1932-33 рр. в с. Спаське, вул. Ленінська на кладовищі, в його старій частині.
• Історико-краєзнавчий народний музей с. Спаського.

Найпопулярнішим видом спорту в с. Спаське є футбол. Спортивні традиції села заклались ще за радянських часів, коли у селі була команда ФК «Спаське» (шестиразовий чемпіон Новомосковського району). У 1990 році спащани вибороли третє місце в обласному чемпіонаті, а вже наступного року команда стала другою. ФК «Спаське» — володар бронзових нагород у Відкритому Чемпіонаті Новомосковського району з футболу 2012 року. Грати за «Спаське» неодноразово виходив на поле Віктор Кузнецов — півзахисник «Дніпра», чемпіон СРСР, двократний бронзовий призер чемпіонату Радянського Союзу.

Із 2009 року в селі розігрується кубок Спаської сільської ради та проводиться чемпіонат села. В чемпіонаті села беруть участь 5 - 4 команди:

• СК «Заброд» — чемпіон села 2012, 2018,2019 років, чемпіон Підгородненської громади 2021 року та володар кубку 2011, 2013, 2018,2019 років. Відомі гравці які свого часу грали за СК "Заброд":Мандражеєв Максим Олегович, Фхакадзе Джаба Гогаевич, Рибін Юрій Вікторович, Мітченко Владислав.
• ФК «Центр» (колишні назви «Комсомольська» та «Спаське 2019» — чемпіон села 2011 року, володар суперкубка 2012 року, володар кубку 2010 року.
• «Лугова» — чемпіон села 2009, 2010, 2013 років, володар кубку 2012 року.
• «Гора».
• «Хутора».
• «Спаське U - 21»

Ігри проводяться на центральному стадіоні села; поле за футбольними нормами допущене для ігор районного та обласного значення. У 2009 році було побудовано міні-поле та відремонтовано спортзал за допомогою Гаврилова О. Г.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

• Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.(рос.)

• Спа́ське // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.556