Спас (бойове мистецтво)
Спас — це українське бойове мистецтво. Перша письмова згадка про Спас була зазначена в журналі ''Техника – молодежи'' № 2 за 1989 рік. Саме в цьому номері було надруковано статтю Безклубого Леоніда Петровича ''Интерес моей мысли''. В ній автор розповідає про те, як його дід навчав цього бойового мистецтва. Навчання відбувалося в ігровій формі доти, доки тіло юного Леоніда не сприймало той чи інший рух.
Спас  Запит на зображення | |
| Спеціалізація | Ударна техніка, боротьба |
| Зброя | Холодна зброя |
| Контакт | Повний контакт |
| Походження |  Україна |
| Заснування | VI століття |
| Попередники | Традиційний козацький бій |
| Наступники | Український рукопаш Спас |
| Майстри | Віктор Пражмовський, Сергій Щербаков, Павло Риколенко |
| Олімпіада | Не включений |
Як розповідав згодом Леонід Петрович, деякі слова звідти були викреслені. Радянська цензура прибрала інформацію зокрема про те, що Спас — це бойове мистецтво запорізьких козаків.
Походження
Наразі існує кілька пояснень терміну ''Спас'':
- "Спас — це те, що спасає тебе у житті'' (слова діда О. Л. Притули);
- це бойовий припас українського народу;
- від богів-спасів (дохристиянських);
- це бойове мистецтво козацьких розвідників — пластунів.
Спас був відомий ще з княжих часів, серед бродників, а згодом й серед запорізьких козаків, а точніше, серед пластунів. Всі удари призначені для максимально швидкого знешкодження ворога. Навіть існує вислів — ''Спас — це швидкоплинний бій на знищення''.
Особливості техніки
Особливістю Спасу є техніка, яка називається ''гойдок''. Вона є рухливою базою цього бойового мистецтва. Задачею ''гойдка'' є максимально швидке зближення з ворогом із одночасним ухиленням з лінії атаки та заходом супротивнику в бік. Ключовим у виконанні ''гойдка'' є ''червона пляма" — дистанція початку ''гойдка''.
На своїх семінарах Леонід Безклубий розповідав також про "гойдок смерті'' — техніку, яка дозволяє ухилятися від пострілів пістолета з одночасним зближенням до ворога.
Рухи та удари в Спасі — ''робочі'', тобто такі, які використовувалися українцями у повсякденному житті. Відповідно, назва ударів передає їхній зміст — ''через'', ''гуп'', ''вихлист'', ''вулик'', ''вкляк'', ''налигач'', ''матня'', ''клаксончик'', ''поцілунок'', ''здриг'' і ''нишпорка''. Існує ще ''хрещений джмелик'' та ''стріла монгола'', але ці дві назви більше позначають удари у конкретні місця, ніж відрізняються технікою завдавання.
Навчання у Спасі відбувається в першу чергу завдяки певним специфічним іграм. Такий підхід зумовлено високою травматичністю техніки. Найбільш поширеними є ''Смалений вовк'', ''Сірко на прив'язі'', ''Цурки-палки'', ''Панас''. Хоча, система підготовки не обмежується лише цими іграми. Вони складають систему підготовки козака — ''козацький грай''. Наразі ''козацький грай'' найбільш розвинено в Миколаєві.
Поширення
Поширення Спасу в Україні найбільше пов'язують з ім'ям Олександра Леонтійовича Притули — президента ВГО Всеукраїнська федерація ''Спас''. Завдяки його діяльності у 1997 році, у Запоріжжі, на о. Хортиця було проведено перший Всеукраїнський фестиваль козацьких бойових мистецтв. Перші змагання зі Спасу було проведено у 1998 році. Цьому передувала велика дискусія, в ході якої було прийнято рішення про створення спортивного напрямку.
Незабаром, у тому ж 1998 році, у Запоріжжі було створено бюджетну дитячо-юнацьку спортивну школу козацького бойового мистецтва Спас. У 2005 році було юридично зареєстровано ВГО Всеукраїнська федерація ''Спас''. Наразі вона вважається однією з козацьких організацій України. А у 2010 році в Україні було визнано український рукопаш Спас неолімпійським видом спорту. Навчальна програма Спасу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл була затверджена Міністерством молоді та спорту України у 2012 році.
Крім Спасу федерація розвиває бої лава на лаву, шабельний бій та бій на списах. Окремим напрямком Спасу є військовий напрямок.
25 травня 2017 року Верховна Рада України узаконила: бойовий гопак, рукопаш гопак, Спас, український рукопаш Спас та хортинг. Відповідні зміни в закон про фізичну культуру і спорт підтримали 227 депутатів. Цей вид спорту, заснований на українських національно-культурних традиціях.