Сучасне українське козацтво
Суча́сне украї́нське коза́цтво — сучасні громадські організації в Україні та поза її межами, метою яких є відродження традиційних козацьких цінностей, плекання історичної пам'яті про феномен українського козацтва.
Історія виникнення та загальна характеристика
Серед перших таких організацій були: Донецьке козацьке земляцтво (1984), Кальміуська паланка (1990), Запорізьке козацьке товариство «Запорозька Січ» (1990). У різних регіонах України у 1990-х роках виникають «Карпатська Січ» (Львів), «Прикарпатська Січ» (Івано-Франківськ), «Буковинська Січ» (Чернівці), «Волинська Січ» (Луцьк), «Поліська Січ» (Житомир), Київське козацьке товариство (Київ), «Закарпатська Січ» (Ужгород), Адамівський Осередок Козацтва і Задністрова Січ (Буджак) та ін.
У 1991 р. відбулося об'єднання всіх цих організацій у загальноукраїнську самодіяльну організацію Українське козацтво. Першим гетьманом став В'ячеслав Чорновіл. Організація зареєстрована Міністерством юстиції України 17.03.1992. З цього часу процес створення місцевих козацьких організацій активізувався — вони створювалися в районних центрах, містах і містечках України.
З 1992 по 1998 роки гетьманом новітнього Українського козацтва був генерал-майор Збройних сил України Володимир Мулява. У 1998—2005 рр. — генерал і народний депутат Іван Білас. З 2005 р. — Віктор Ющенко.
З 7 серпня 1996 р. згідно зі змінами до Статуту сучасне Українське козацтво стає «міжнародною, добровільною, незалежною, добродійною всеукраїнською оборонно-спортивною, національно-патріотичною організацією». На початку 2000 років ця органація нараховуваля 150—160 тис. членів...
У 2006 р. створена Народна Академія Українського козацтва. Працює Науково-дослідний інститут козацтва.
Координацію з владними структурами на найвищому рівні здійснює Українське козацтво при Президентові України.
Водночас, гостра політична боротьба в Україні позначилася і на новітньому козацькому середовищі, свідченням чого є створення Союзу козаків України та низки інших регіональних товариств, які не увійшли до складу об'єднаного Українського козацтва.
Основні напрями розвитку сучасного козацького руху в Україні
Нині сформовані основні напрями розвитку козацького руху — Реєстровий, Запорозький, Вільний і Звичаєвий (Традиційний). Вони мають своїх історичних попередників.
Реєстровий
Цей масовий напрямок представляє головним чином Українське козацтво й Українське реєстрове козацтво (Анатолій Шевченко), меншою мірою Військо запорозьке низове (отаман — Олександр Панченко). Ці організації зорієнтовані на державу та прагнуть їй служити.
Запорозький
Цей масовий напрям представлено Міжнародною громадською організацією Козацтво Запорозьке (верховний отаман — Дмитро Сагайдак). Козаки визнають одне духовне керівництво — Українську Православну Церкву (Московського патріархату).
Вільні козаки
До нього зараховують Об'єднане козацтво України (керівник — Анатолій Попович). Орієнтоване на УПЦ Київського патріархату.
Звичаєве козацтво
Не має значного поширення в Україні. Сюди належать Звичаєва громада українських козаків (ЗГУК), Характерне козацтво, школи бойового гопака, рукопаш гопака, Спасу, традиційного козацького бою та хортингу. Характерною ознакою звичаєвого козацтва, на противагу реєстровому, є традиційні однострої (без погонів і лампасів) та відсутність генеральських звань. Один з лідерів цього напрямку — Євген Петренко — колишній головний отаман Українського козацтва.
Джерела
- Українське козацтво. Мала енциклопедія. Київ-Запоріжжя. 2002. 568 с.
- Ми йдемо! — Донецьк, 1998;
- Українське Козацьке Відродження та Народний Рух України (кінець 80-х — початок 90-х рр. ХХ ст.)
- Лицарі України. Енциклопедія сучасного козацького руху (15 тт). 2005-2018. (Національна біліотека України ім. Я.Мудрого).
Інтернет-ресурси
Посилання
- Запорозькі козаки розірвали угоду про співпрацю з «Військом донським»
- Ушанова С. Сучасне козацтво Задністров'я. Довідник.