Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні (СММУ, англ. Special Monitoring Mission OSCE to Ukraine, SMMU) — місія неозброєних цивільних спостерігачів ОБСЄ, яка тимчасово[прояснити] проводить моніторинг та звітує про ситуацію з дотримання прав людини та гуманітарну ситуацію як у зоні конфлікту на Донбасі, так і по всій території України.

Мапа членів ОБСЄ залучених у спостережній місії в Україні

СММУ утворена 21 березня 2014 року на запрошення уряду України, на підставі консенсусного рішення 57 країн-учасниць ОБСЄ, у складі 100 осіб строком на 6 місяців. Влітку 2014 року, після загострення конфліктів, чисельність СММУ було збільшено до 500 осіб, а мандат продовжений до 31 березня 2016 року.

СММУ утворена, оскільки мир і стабільність в Україні опинилися під загрозою[1].

Мета створення місії

Метою роботи СММ — є збір інформації, спостереження, встановлення фактів і звітування про ситуацію з безпекою по всій Україні. До повноважень СММ не входить робити висновки або проводити будь-які розслідування[2][3][4]. СММ спілкується з різними суспільними групами, зокрема представниками влади усіх рівнів, громадянського суспільства, етнічних і релігійних груп і місцевих громад.

Діяльність місії
Автомобіль місії ОБСЄ. Колір авто завжди білий, капот, передні двері та номерні знаки містять абревіатуру назви організації.

Згідно з штатним розписом місією створено 10 структурних регіонально відокремлених підрозділів: Головний офіс та спостережні групи у 9 обласних центрах, загальною чисельністю працівників — 100 осіб з понад 40 країнами-учасницями організації (у тому числі українські та російські представники). Результати моніторингу місії майже щоденно висвітлюються на офіційному вебпорталі ОБСЄ трьома мовами (українською, російською та англійською) та є ключовими в ухваленні рішень Ради Європи і ООН. Мандат місії поширено на всю територію України в межах міжнародно-визнаних кордонів, однак на практиці її діяльність в Автономній Республіці Крим та частинах Донецької і Луганської областей на необґрунтованих підставах в односторонньому порядку блоковано керівництвом Російської Федерації[5][6].

У червні 2014 року, бойовики російської Козачої національної гвардії захопили та утримували в полоні спостерігачів ОБСЄ[7][8][9]. Станом на 25 червня у казаків у полоні перебувало ще 15 спостерігачів[10].

У вересні 2015 року, місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник[11] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус)[12].Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника[13][14].

Улітку того ж року внаслідок трансформації окремих терористичних актів у системні та масові бойові дії зі застосуванням військової техніки, мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні був продовжений до 31 березня 2016 року, а чисельність збільшена до 500 осіб, з яких близько 350 спостерігачів направлено до епіцентру глобального конфлікту — до Донецької та Луганської областей[15].

Загалом, діяльність місії зазнавала і зазнає критики з боку України та сепаратистів.

26 березня 2016 року, голова СММ ОБСЄ заявив, що спеціальна моніторингова місія ОБСЄ із самого початку своєї роботи на Донбасі фіксувала факти, які свідчать про участь російської армії в конфлікті на сході України, зокрема бронетехніку, засоби РЕБ та військовослужбовців[2].

Місія ОБСЄ, попри постійні перепони з російського боку, зафіксувала випадки перекидання військових та зброї з Росії на окуповану територію Донбасу у вересні та жовтні 2016 року[16].

Станом на листопад 2016 року, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в умовах обмеженого доступу до зони конфлікту на Донбасі за 2,5 роки офіційно нарахувала понад два десятки машин, позначених написом «вантаж 200», які вивозили зі сходу України в Росію загиблих росіян[17].

Представник США в ОБСЄ заявив, що тільки на двох пунктах пропуску на кордоні між Україною і Росією ОБСЄ налічила понад 30 тисяч осіб в одностроях військового зразка, які перетинали цей кордон[18].

7 серпня 2018 року, БПЛА СММ ОБСЄ зафіксував колони вантажівок, які вночі ночі в'їжджали до України з РФ та поверталися назад ґрунтовою дорогою в районі, де немає прикордонно-пропускних споруд[19] На думку Курта Волкера Росія таким чином навмисно продовжує конфлікт та підтримує бойові дії на сході України[20].

27 жовтня 2018 року, вночі (01:18), під час польоту поблизу окупованого селища Калинове безпілотник зафіксував ЗРК «Оса» (9 К33 «Оса») та паливну цистерну на сході від окупованого Нижньокринського. Далі БПЛА направили на північ, до Саурівки. О 01:36 він зафіксував конвой із семи вантажівок на ґрунтовій дорозі біля кордону з РФ, де відсутні пункти пропуску. Задля подальшого спостереження за конвоєм апарат скерували на південь. О 01:53 зв'язок з БПЛА було втрачено. Упродовж орієнтовно 35 хвилин до втрати зв'язку з безпілотником у районах поблизу Саурівки та Нижньокринського з певною періодичністю відзначалися перешкоди, за оцінкою, унаслідок глушіння. БПЛА не повернувся до наземного пункту управління, розташованого біля н. п. Степанівка (підконтрольний Україні, 54 км на північ від Донецька), та вважається втраченим[21].

2 вересня 2021 року, під час засідання Постійної ради ОБСЄ, Росія оголосила, що після 30 вересня 2021 року не продовжуватиме мандат для місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску через державний кордон "Гуково" і "Донецьк"[22].

17 жовтня 2021 року, згідно повідомлення агенства Reuters, Організація з безпеки і співробітництва в Європі призупинила свою місію з моніторингу на Донбасі з міркувань безпеки[23]. Блокування спостерігачів місії в окупованому Донецьку продовжилося і в наступні дні, про це було повідомлено у щоденному звіті №245/2021 "Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ від 19 жовтня 2021 року", яке завершилося 23 жовтня 2021 року в зв'язку з нововведеними карантинними обмеженнями[24][25].

Склад місії

2015
Склад на 17 червня 2015 року
  • Іноземні спостерігачі — 483;
  • Інші іноземні працівники — 60;
  • Українці — 228;
Спостерігачі місії
  • Австрія — 14;
  • Албанія — 2;
  • Білорусь — 1;
  • Болгарія — 9;
  • Боснія і Герцеговина — 11;
  • Вірменія — 2;
  • Греція — 10;
  • Грузія — 4;
  • Данія — 13;
  • Естонія — 7;
  • Ірландія — 8;
  • Іспанія — 11;
  • Італія — 20;
  • Казахстан — 3;
  • Канада — 16;
  • Киргизстан — 8;
  • Латвія — 8;
  • Литва — 2;
  • колишня Югославська Республіка Македонія — 8;
  • Молдова — 14;
  • Нідерланди — 6;
  • Німеччина — 20;
  • Норвегія — 8;
  • Об'єднане Королівство — 18;
  • Польща — 25;
  • Португалія — 5;
  • Російська Федерація — 25;
  • Румунія — 23;
  • Сербія — 6;
  • Словаччина — 6;
  • Сполучені Штати Америки — 50;
  • Таджикистан — 1;
  • Туреччина — 10;
  • Угорщина — 22;
  • Фінляндія — 25;
  • Франція — 8;
  • Хорватія — 12;
  • Чехія — 16;
  • Чорногорія — 1;
  • Швейцарія — 10;
  • Швеція — 15;

Загалом: 483.

2017

Станом на листопад 2017 року, за повідомленням першого заступника голови місії Александра Хуга, 40 країн направляють спостерігачів до місії ОБСЄ в Україні. 50-60 % спостерігачів походить з країн ЄС. Найбільший контингент спостерігачів з однієї країни — це контингент США, який загалом становить  — 66 представників. Росія на листопад 2017 року має контингент чисельністю 39 спостерігачів в місії.[26]

Голова

Заступники голови
  • 2014—2016 Марк Етерінґтон (Mark Etherington);
  • Антьє Ґраве (Antje Grawe);
  • Олександр Гуґ (Alexander Hug).

Заступник керівника патрульного центру в Сєвєродонецьку
  • 2019 — Діяна Манойловіч (Dijana Manojlovic)[27]

Див. також

Примітки
  1. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні. Факти // Оновлена версія станом на 23 березня 2015
  2. ОБСЄ фіксувала присутність армії РФ на Донбасі
  3. В ОБСЕ заявили о «множестве доказательств» присутствия российских военных в Донбассе. Росбалт. Процитовано 26 липня 2017.
  4. СММ ОБСЕ с самого начала фиксировала факты, которые могли бы свидетельствовать об участии армии РФ в конфликте на востоке Украины. Интерфакс-Украина. Процитовано 26 липня 2017.
  5. Organization for Security and Co-operation in Europe Special Monitoring Mission to Ukraine
  6. ОБСЄ вирішила направити в Україну спеціальну моніторингову місію. Інформаційне агентство УНІАН
  7. Цензор.НЕТ. Похищенных членов ОБСЕ удерживают в качестве живого щита в Северодонецке, - СМИ. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 30 квітня 2017.
  8. СБУ: К похищению миссии ОБСЕ в Луганской области причастны российские казаки. Процитовано 30 квітня 2017.
  9. Козицин рассказал о пленных наблюдателях ОБСЕ … Архівовано 29 серпня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  10. Атаман Козицын: в заложниках у казаков остаются 15 наблюдателей ОБСЕ. Новый День (рос.). 25 червня 2014. Процитовано 30 квітня 2017.
  11. Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (англ.). Процитовано 29 травня 2017.
  12. @DFRLab (30 травня 2017). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Процитовано 31 травня 2017.
  13. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (укр.). Процитовано 29 травня 2017.
  14. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (укр.). Процитовано 29 травня 2017.
  15. OSCE SPECIAL MONITORING MISSION (SMM) TO UKRAINE: The facts (PDF) // OSCE : сайт. — 2015. — 23 March. Процитовано 2015-03-28.
  16. В ОБСЄ підтвердили: Військові і зброя їдуть на Донбас із РФ
  17. ОБСЄ: понад 20 машин з написом «вантаж 200» перетнули кордон з РФ
  18. З Росії на Донбас в'їхали 30 тисяч осіб у військовій формі — ОБСЄ
  19. Останні новини від Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні на основі інформації, що надійшла станом на 8 серпня 2018 року, 19:30 | OSCE. www.osce.org (укр.). Процитовано 13 серпня 2018.
  20. Волкер показав відео, на якому конвої РФ в’їжджають до України. Українська правда (укр.). Процитовано 13 серпня 2018.
  21. ОБСЄ втратили безпілотник після фіксації конвою з Росії. Український мілітарний портал. 29 жовтня 2018.
  22. Росія відмовилась продовжити мандат місії ОБСЄ на кордоні з окупованим Донбасом. 02.09.2021, 18:28
  23. OSCE mission in eastern Ukraine suspends operations amid protests. October 17, 2021
    ОБСЄ призупинила спостережну місію на Донбасі. 17.10.2021, 18:17
  24. В окупованому Донецьку досі блокують місію ОБСЄ. 20.10.2021, 14:33
  25. В окупованому Донецьку припинили блокування штаб-квартири СММ ОБСЄ. 23.10.2021, 19:59
  26. Бедратенко, Оксана. ОБСЕ: "Росіяни мають 39 спостерігачів в місії в Україні". VOA (укр.). Процитовано 2 грудня 2017.
  27. Маленькими кроками до великих досягнень. ОБСЄ. 14 травня 2020

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.