Земун

Римський Саркофаг

Рельєф, знайдений у Земуні

У часи стародавнього Риму на місці сучасного Земуна знаходилося поселення Таврун (Taurunum)[2], яке зникло в епоху Великого переселення народів[3]. Перші письмові згадки про Земун, назва якого походить від слов'янського слова земля, датуються XII століттям. У 1127 році Белград і Браничево були завойовані угорським королем Стефаном II, який організував похід на Візантію[4][5]. Під час повернення він зруйнував Белград, камені якого були використані при зведенні стін Земуна.

За часів середньовіччя Земун був окремим містом на південному кордоні угорської держави. Проте розташований на протилежному березі Белград завжди перевершував його по значенню. Подібний розподіл ролей зберігався і в складі Османської імперії з 1541 до 1718 року. У наступній епосі Земун був прикордонним і митним містом Австро-Угорщини, перебуваючи на кордоні з Османською імперією, пізніше з Сербією. Стратегічне розташування Земуна біля впадіння в Саву та Дунай робило його епіцентром тривалих прикордонних воєн між Габсбурзькою та Османською імперіями.

Після Пожаревацького миру (1718), і потім Бєлградським миру (1739), Османська імперія була витіснена з південно-східного Срема, а Земун опинився на кордоні двох імперій — Габсбурзької монархії та Османської імперії. Після неодноразових змін було встановлено військово-цивільне управління, причому Земун у складі Габсбурзької монархії і її військового кордону став вільним військовим коммунітетом.

Завдяки закінченню воєн розпочався прискорений розвиток економіки та громадянського суспільства, купецтва і ремісничої верстви. Розвиток прикордонного міста проявлялося у збільшенні чисельності населення, будівництві громадських і приватних будівель і розширення території населеного пункту, у яких жили серби, німці, євреї, греки, арумуни та інші народи.

Белградський договір 1739 року остаточно зафіксував кордон, у 1746 р.

У 1754 році населення Земуна включало 1900 православних християн, 600 католиків, 76 євреїв та близько 100 ромів. У 1777 році населення Земуна налічувало 1130 будинків з 6 800 жителями, половина з яких були етнічними сербами, а іншу половину населення складали католики, євреї, вірмени та мусульмани. Серед католицького населення найбільшу етнічну групу складали німці. З цього періоду походить посилене заселення німців та угорців у Земуні[6][7].

Панорама Османського Земуна 1608 року.

Панорамний вид на Земун, 19 століття

Після розпаду Австро-Угорщини Земун нетривалий час входив до жупанії Срем королівства Королівства Хорватія і Славонія, перш ніж в 1918 році увійшов до складу Королівства Югославія, що називалося до 1929 року Королівством сербів, хорватів і словенців.

З 1934 року Земун став частиною Белграда, однак знову був окремим містом з 1941 по 1944 рік у складі фашистської Незалежної держави Хорватія. Після війни Земун знову став районом югославської столиці.

Міжнародну популярність здобув названий на честь цього району земунський злочинний клан, який у березні 2003 року організував вбивство сербського прем'єра Зорана Джинджича. У тому ж році від Земун був відділений район Сурчин.

Земун є рідним містом футбольного клубу «Земун», який грає у другій сербській лізі.

• Димитрій Давидович, сербський політик, дипломат, письменник, журналіст і публіцист.
• Стефан IV, король Угорщини, який став після інтронізації візантійським губернатором фортеці.
• Матея Кежман, футболіст
• Александар Коларов, футболіст
• Михайло Максимович (1760—1819) — сербський письменник і перекладач, народився у Земуні.
• Альберт Надь, сербський футболіст.
• Деян Станкович, сербський футболіст
• Йован Суботіч (1817—1886) — сербський письменник і політик.
• Рахела Ферарі — актриса театру і кіно.

• Медлінг (Австрія)
• Оффенбах (Німеччина)

• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Земун)

• Офіційний сайт Земуна (серб.)
• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Земун