Срібний флот

Срі́бний або Золоти́й флот (Ісп. Flota de Indias; букв. — «флот Індій») — військово-транспортна флотилія Іспанської колоніальної імперії, що призначалася для експорту з Нового Світу до Європи різноманітних цінностей — переважно срібла з рудників Потосі, а також золота, діамантів, спецій, тютюну і шовку.

Основні торгові шляхи Іспанської імперії. Червоним виділено іспанську, а зеленим — португальську сфери впливу.
Карта вод під юрисдикцією іспанської корони в епоху Великих географічних відкриттів
Скриня зі зливками срібла (з експозиції одного з музеїв Севільї)

Історія

Кораблі іспанської корони стали здійснювати маршрути з товарами з Нового світу починаючи від першої експедиції Христофора Колумба 1492 року.

Однак створення флоту Індій відноситься до 1520-х років і відбулось після початку нападів на іспанські суда іноземних каперів та піратів. 1522 року французький капер Жан Флері захопив два з трьох іспанських галеонів, що перевозили ацтекські скарби Ернана Кортеса (так зване «золото Монтесуми») з Мексики до Іспанії[1]. З метою захисту іспанських торгових суден від розбійних нападів, король Іспанії наказав приставити до них озброєні конвої. До цього Іспанія намагалася захистити судноплавство на маршрутах, організовуючи захист від нападів піратів та іноземних флотів навколо портів, розташованих на Кубі, півдні Іспанії та Канарських островах. Організатором системи конвоїв вважають адмірала і особистого радника короля Філіпа II Педро Менендеса де Авілеса.

Флот Індій був задіяний як у Тихому океан (див. Манільські галеони), так і в Атлантиці, де його основним підрозділом був базований у Гавані так званий карибський флот.

Монопсонія на американську сировину була основним джерелом доходу іспанської скарбниці в XVI—XVIII століттях. Контроль за перевезенням товарів покладався на севільську факторію під назвою Торгова палата (ісп. Casa de la Contratación de Indias). З усіх товарів і цінностей, що ввозилися з Нового світу стягували 20-відсотковий податок, відомий як квінто-реал або королівська п'я́та. Як видно за даними архіву Індій, кількість і якість увезених в Іспанію товарів прагнули занизити, процвітала контрабанда.

У XVII столітті система флотів почала руйнуватися. Флот постійно зазнавав збитків, першза все, від ураганів. Так, наприклад, у вересні 1622 року ураган спричинив загибель іспанського галеона «Нуестра Сеньйора де Аточа».

У XVII столітті і на початку XVIII, особливо в роки Війни за іспанську спадщину, Вест-Індський флот, укомплектований маломаневреними галеонами, став мішенню для нападів англійських моряків. Крім власне Королівського флоту, великої шкоди комерційному мореплавству у Вест-Індії наносили буканіри англійського та французького походження, які, зі схвалення британської влади, базувалися в Порт-Роялі на Ямайці.

Французькі пірати заснували свою базу в Сан-Домініго 1625 року, а голландці зайняли Кюрасао 1634 року. Але слід відзначити, що майже за триста років існування флоту Індій тільки два конвої повністю потопили або захопили представники ворожих держав — двічі англійцї, а один раз — голландці.

В ході війни за вухо Дженкінса англійці спробували завоювати плацдарм поблизу від Панамського перешийка — в Картахені або Портобело. Тривала оборона цих ключових портів на деякий час паралізувала Срібний флот. Після закінчення війни замість величезних флотів, що курсували між кількома портами, іспанці стали перевозити вантажі невеликими ескадрами. Мережа залучених до цього портів також розширилася, тоді як значення кожного з них окремо впало.

У 1780-х роках Іспанія відкрила колонії для вільного ринку. А 1790 року Каса-де-Контратасьйон скасували. Потому, в разі необхідності, для перевезення товарів або дорогоцінних металів використовували невеликі конвої з військово-морських суден.

Деякі з потоплених кораблів Вест-Індського флоту в XX столітті дослідили морські археологи, а в окремих випадках і підняли з морського дна, що дозволило значно скорегувати відомості істориків про склад і обсяг вивезених іспанцями з Нового Світу скарбів.

Примітки

  1. Thomas, Hugh. La conquista de México ch.38, pg.619-625 ed.Planeta ISBN 970-690-163-9

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.