Ставкова Балка
Ставкова Ба́лка — село в Україні, у Барвінківському районі Харківської області. За переписом 2001 року кількість населення скадало 43 (20/23 ч/ж) особи. Нині постійного населення - 16 (7/9 ч/ж) осіб. Орган місцевого самоврядування — Іванівська сільська рада.
| село Ставкова Балка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район/міськрада | Барвінківський район |
| Рада | Іванівська сільська рада |
| Облікова картка | Ставкова Балка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1923 |
| Населення | 43 |
| Площа | 0,189 км² |
| Густота населення | 227,51 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64700 |
| Телефонний код | +380 5757 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°01′47″ пн. ш. 36°53′33″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
119 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64730, Харківська обл., Барвінківський р-н, с.Іванівка , вул.Миру,5 |
| Сільський голова | Задніпровський Віталій Миколайович |
| Карта | |
  Ставкова Балка | |
 Ставкова Балка  Ставкова Балка | |
| Мапа | |
| |
Короткі відомості
Село Ставкова Балка розташоване в балці. Нею протікає струмок, що пересихає влітку, і тому на ньому зроблено безліч Став. При чому, майже всі городи мешканців закінчуються такими власними малесенькими ставками. Через 14 км гирло струмка впадає в річку Берека (в тому місці, де її русло використовується під Канал Дніпро — Донбас). На відстані 1 км знаходиться село Червона Поляна. В протилежному напрямку знаходиться, так зване "Запольне" - царина села. Воно багате своєю недоторканою флорою, яка мала б охоронятися державою, позаяк сотні представників рослин мають статус таких, що зникають, загрозливий або просто охоронний на регіональному рівні, та на практиці активно розорюється, вводиться в сільськогосподарську експлуатацію. Рідкісними та звичними представниками є косарики (гладіолуси) черепитчасті, півники солелюбні, ломиніс цілолистий, Гіацинт сарматський (Белевалія сарматська), Белевалія римська (Bellevalia romana), локриця, шавлія лікарська, ромашка лікарська (ромен лікарський), триреберник непахучий (ромашка незапашна), маслина вузьколиста (з великими бурими видовженими плодами, терпка, борошняна), маслинка срібляста (менша, з плодами округлого стану, солодша та масніша), два види терну, трясучка середня, на відокремленому струмком острівку коло села зростає ще й ковила, інколи можна зустріти мигдаль степовий. Представниками ж фауни є їжаки, єноти, косулі, вовки, лисиці, дикі кабани, зайці, лебеді, крячики, велика популяція куріпок та фазанів, останні були нетиповою популяцією, оселилися вірогідно після втечі з інших місць від полювальників. На полях, навпроти будинків, декілька разів була помічена дрохва, вірогідно пролітом. Ховрахи за радянських часів були масово винищені, тому популяція зникла. На залісненому чагарнику, проміжку між селами Ставкова Балка та Червона Поляна, були помічені гризуни на гіллі, трохи менші долоні, смугасті, дуже схожі на малих бурундуків. Однак, ці тварини не є типовими для України. Проте, одна така істота була спіймана школярами між школою та цвинтарем у селі Червона Поляна, на жаль діти її донесли до школи вже неживою. В цій ділянці сіл є насадження волоського горіху, дубу, ягідних та плодових дерев - плоди та насіння яких могли б теоретично слугувати їжею для обмеженої популяції. Неодноразово мандрівникам траплялися бурундукоподібні тварини на теренах України, можливо є ще не відкритий вид бурундукоподібних гризунів або ж це інтродукований аматорами-любителям вид бурундука малого.