Ставрида атлантична
Ставрида атлантична, або звичайна (Trachurus trachurus) — вид ставрид, родина Ставридові (Carangidae). Невеликих розмірів морські риби, що тримаються зграйками.
? Ставрида атлантична | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Trachurus trachurus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Характеристика
Зазвичай мають довжину 15-30 см, але можуть сягати 60 см.
Загальне число колючих променів спинного плавця — 9; з яких м'яких променів — 30-36. Колючих променів анального плавця — 3; з яких м'яких — 24-32. Забарвлення блакитно-зелене, сіре або чорне згори, сріблясто-біле — знизу. Зяброві кришки мають чорну пляму.[2] Бічні луски високі та кілеваті. Перший спинний плавець високий.[3]
Ареал
Вид поширений у північно-східній Атлантиці від Ісландії до Сенегалу, Кабо-Верде включно, також у Середземному, Мармуровому і Чорному морях (в останньому — рідкісний).
Біологія
Морська бенто-пелагічна субтропічна океанодромна риба[4]. Віддає перевагу ділянкам із піщаним дном із глибинами 100—200 м, але відзначався на глибинах до 1050 м[5]. Час від часу відзначається й на пелагіалі та при поверхні. Часто утворюють спільні зграї із молодняком оселедців та іншими видами ставрид: Trachurus mediterraneus і Trachurus picturatus. Живиться переважно ракоподібними (копеподи), креветками, також дрібними рибами й кальмарами.
Ікра пелагічна, нересту зазвичай відбувається протягом літа. Біля берегів Тунісу — з січня по квітень. Самиця відкладає до 140 000 яєць, з яких виходять личинки близько 5 мм довжиною.[3]
Господарське значення
Важливий промисловий об'єкт. Виловлюється за допомогою пелагічних і донних тралів, ярусними та гаманцевими неводами (за використання світла), іншими засобами.
Загальний вилов за даними ФАО за 1999 рік склав 322 207 тонн. Найбільший вилов ставриди приходить на Нідерланди (84891 т) і Ірландію (58 201 т).
Реалізується у свіжому, мороженому, сушеному, солоному і консервованому вигляді. У їжу використовується у смаженому і печеному вигляді.
Посилання
- NatureServe (2013). Trachurus trachurus: інформація на сайті МСОП (англ.) 15 December 2014
- Smith-Vaniz, W.F., 1986. Carangidae. p. 638—661. In M.M. Smith and P.C. Heemstra (eds.) Smiths' sea fishes. Springer-Verlag, Berlin.
- Muus, B.J. and J.G. Nielsen, 1999. Sea fish. Scandinavian Fishing Year Book, Hedehusene, Denmark. 340 p.
- Riede, K., 2004. Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p.
- Lloris, D. & T. Moreno. (1995) Distribution model and association in three pelagic congeneric species (Trachurus spp.) present in the Mediterranean Iberic Sea. Sci. Mar., 59 (3-4): 399—403.
Література
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Trachurus trachurus на FishBase. Версія за вересень 2013 року.
- C.Michael Hogan, (2011) Sea of the Hebrides. Eds. P. Saundry & C.J.Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Washington DC.
- Trachurus trachurus (Linnaeus, 1758) at FAO
- Bailly, N. (2013). Trachurus trachurus (Linnaeus, 1758). World Register of Marine Species. Процитовано вересень 2013.