Станькова

Станькова (Stańkowa[1][2]) село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Станькова
Країна  Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Верхнянська сільська громада
Основні дані
Засноване 1158
Населення 1266
Площа 17,35 км²
Густота населення 72,97 осіб/км²
Поштовий індекс 77321
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д.
Водойми потік Станківка
Місцева влада
Адреса ради 77321, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Станькова, вул. Галицька, 215
Карта
Станькова
Станькова
Мапа

 Станькова у Вікісховищі

Назва

У 1989 р. у назві села Станкова додано було одну літеру.[3]

Географія

Селом протікає потік Станківка.

Історія

Перша письмова згадка про село належить до 1453 року.

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Станькові значиться церква Непорочного зачаття Діви Марії, вже не була новою, священиками були Стефан Іваниковський та Іван Кузьмич.[4]

В 1735 р. збудували церкву (парох — о. Шараневич).

В 1853 році заснована парохіяльна школа, в 1858 р. вчителем був Гладишевський Теодор, в 1862 р. — Люльчик Павло, в 1864 навчалося 34 учні.

З 1867 р. село на правах гміни (сільської громади) входило до новоутвореного Жидачівського повіту в Королівстві Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

Греко-католицька церква

В 1867 р. замість згорілої збудовано сучасну церкву, в 1902 р. поряд збудували дзвіницю.

В 1880 році в селі було 214 будинків і 1415 мешканців та 1 будинок і 5 мешканців на прилеглій території (1188 греко-католиків, 189 римо-католиків, 43 юдеї; 1240 українців, 171 поляк, 9 німців), церква Різдва Христового належала до греко-католицької парафії у селі Збора. У 1886 р. село передане до Калуського повіту[5].

За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Станькова складалася з трьох сіл: 1) Кулинка — 33 житлові будинки і 216 жителів, 2) Станькова — 201 будинок і 1362 жителі, 3) Виделки або Улятівка — 19 будинків і 136 жителів.[6]

В 1905 р. громадою збудовано школу.

Більшість селян займалися рільництвом, а взимку працювали на вивезенні деревини з лісу на пилораму в Калуш. Було також три ковалі: Бучак (долішній кінець села), Фешак і Казимишин (горішній кінець села). У Дмитра Нижника була оліярня.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у станьківській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 41, 38, 30, 26 см, вагою 149, 40, 28, 14, 9 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]

Після окупації поляками ЗУНРу в 1919 р. село залишалося у складі Калуського повіту, тільки з 1.08.1934 підпорядковувалася ґміні Вежхня — була створена проміжна ланка керівництва на зразок волості, але названа ґміною (що спричиняє плутанину з попереднім терміном гміна — сільська громада).

В 1936 р. громада збудувала Народний дім, тут працювали гуртки, чоловічий і змішаний хори, була крамниця, а в підвалах — молочарня.

В 1930-х роках при читальні та кооперативі цього села діяла кущова молочарня, до якої звозили молоко господарі з навколишніх сіл. Так було до того часу, поки повітова молочарня не зафункціонувала в Калуші.

В 1939 році в селі проживало 2360 мешканців (2170 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 польських колоністів і 20 євреїв)[8].

Пам'ятник стрільцеві УПА Василеві Нижнику «Нестору» (1921—4.02.1949, с. Кулинка), місце поховання невідоме

Після нападу німців 1 вересня 1939 р. польська армія демонструвала небоєздатність і поспішно втікала, а для жителів села запам'яталася мародерством.

Прихід радянської влади ознаменувався розграбуванням червоноармійцями серед ночі вмісту крамниці, закриттям «Просвіти» і регулярним присиланням агітаторів, з якими частина станьківчан мали необережність дискутувати аж до лютого 1940 р., коли вивезли до Сибіру родину Романишина.

До 1940 р. в селі був фільварок, останнім власником був Казимир Дзедушицький. З 1940 року село включене до складу Войнилівського району (з 1962 — до Калуського).

Селяни боролися в рядах УПА з окупантами: спочатку — німецькими, а далі — радянськими[9].

Комуністи обклали селянина непосильними нормами здачі зерна (залежно від кількості ріллі), яєць (300 з господарства), молока (650 л), м'яса (60 кг), підписання і здачі «позики» (для виплати грошей на «позику» треба було відірвати від себе і дітей найнеобхідніше, відвезти на базар і продати).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.[10]

Соціальна сфера

  • Наявні дві церкви: православна Архистратига Михаїла (збудована в 1994 р.) та греко-католицька — церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня), збудована 1867 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 789[11];
  • ФАП;
  • Народний дім;[12]
  • Школа І-ІІ ст.[13][14] на 170 учнівських місць;
  • 419 дворів, 1380 мешканців.

Вулиці

У селі є вулиці[15]:

  • Вовчків
  • Галицька
  • Зелена
  • Лесі Українки
  • Третя
  • Українська
  • Нова

Відомі люди

  • Тюшка Микола — «Морозенко» (1923-23.02.1946) — командир сотні УПА «Вітрогони»[16].
  • Кравців Михайло — український політичний діяч, сотник УГА, інженер-землемір.
  • Йосип Попадюк (1934—1991) — поет і педагог, керівник літературної студії «Карпатські акорди».
  • Володимир Дудикевич — парох села у 1920—1938 рр.
  • Бучак Федір (1973) — архітектор.

Повстанці

Повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр.

Символічна могила героям
  • Базиляк Іван 1926 р. н. (стрілець «Тютюника»)
  • Бойко Василь Олексійович 1924 р. н.
  • Бойко Василь Пилипович 1921 р. н.
  • Бойко Михайло Миколайович 1915 р. н.
  • Бойко Степан Васильович 1912 р. н.
  • Бучак Михайло Васильович1920 р. н.
  • Вовк Володимир 1925 р. н.
  • Вовк Дмитро Михайлович 1927 р. н.
  • Вовк Василь Степанович 1926 р. н.
  • Вовк Михайло Миколайович 1920 р. н. (Чорний ліс)
  • Вовк Петро Дмитрович 1907 р. Н. (1945 р. вбитий в час облави)
  • Гаврилів Матвій невід. р. н.
  • Гетьман Василь Йосипович 1923 р., (1949 р., загинув у с.Станькова)
  • Гретчин Василь Михайлович 1908 р. н. (облава 1945 р. в с. Станькова)
  • Гретчин Йосиф Михайлович невід, р. н.
  • Дрозд Микола Пилипович 1907 р. н. (станичний, 1948 р.)
  • Зомчак Федір Миколайович 1910 р. н. (1945 р. облава)
  • Івасиків Степан Іванович 1929 р. н. (сотня «Ромка», 1946 р.)
  • Івасиків Федір Іванович 1919 р. н. (згорів у хаті)
  • Івасиків Іван Юрович 1917 р. н. (СБ 1947 р., с. Чотів)
  • Іващишин Василь Антонович 1928 р. Н. (застрелився с. Войнилів, Долина)
  • Іващишин Василь Пилипович 1908 р. н. (1948 р., с. Станькова)
  • Іващишин Василь Петрович 1928 р. н. (СБ 1946 р., с. Станькова)
  • Іващишин Гнат 1907 р. н. (1945 р. облава)
  • Іващишин Іван Антонович 1928 р. н. (1945 р. в тюрмі)
  • Іващишин Станісалав Іванович 1928 р. н. (СБ 1952 р.)
  • Копазинський Іван Васильович 1928 р. Н. (1948 р., с. Станькова)
  • Копачинський Станіслав Васильович 1916 р. н. (станич., розстр. 1946 р. с. Войнилів)
  • Кузів Дмитро Матвійович 1921 р. н. (в хаті 1944 р.)
  • Кузів Федір 1909 р. Н. (облава 1945 р., с. Станькова)
  • Кузів Іван Дмитрович 1922 р. н. (сотня «Ромка», 1945 р.)
  • Кузів Михайло Павлович 1930 р. н. (1945 р. гнав худобу)
  • Кузів Петро Антонович 1928 р. н. (1945 р. в хаті)
  • Кульчицький Яків 1910 р. н. (облава 1945 р., с. Станькова)
  • Мазур Йосип Михайлович 1924 р. н. (сот. Бея, 1945 р., с. Болохів)
  • Маліборський Василь 1921 р. Н (сот. «Ромка»)
  • Маліборський Михайло 1913 р. н. (сот. «Ромка» 1945 р., 4 ліс)
  • Мендела Степан Михайлович 1924 р. н. (1945 коло хати, вивезений у Сибір)
  • Нижник Іван Дмитрович 1919 р. н. (сот. «Бея» 1945 р., с. Станькова)
  • Нижник Василь Петрович 1923 р. н. (с. Кулинка)
  • Паленський Василь Васильович 1927 р. н. (обл. 1946 р., с. Войнилів)
  • Пасічник Петро 1924 р. н. (реф. рай. пров. ОУН, 1946 р. Перекоси)
  • Петрицький Влодимир Васильович (сот. «Бея», с. Станькова 1945 р.)
  • Петрицька Свдокія Василівна (зв'язкова «Бея» 1945, с. Станькова)
  • Попадюк Іван Васильович 1922 р. н. (сот. «Ромка», с. Завадка 1944 р.)
  • Пристай Павло Якович 1922 р. Н. (1946 р., с. Болохів)
  • Росевич Іван Михайлович 1924 р. н. (1946 р., с. Болохів)
  • Романишин Павло Олексійович 1926 р. Н. (під час вивезення в Сибір вбитий у Войнилові)
  • Романишин Петро Васильович 1927 р. Н. (згорів у хаті 1951 р. у с. Довга)
  • Слюзар Петро Іванович 1918 р. Н. (референт районого проводу. 1946 р., загинув у лісі)
  • Слюзар Василь Петрович 1908 р. Н. (референт 1945 р. с. Перекоси)
  • Собкович Василь Дмитрович 1923 р. Н. (стріл. «Гонти», 1945 р. с. Мартинів)
  • Федоришин Василь 1915 р. Н. (1947 р.загинув при облаві у с. Станькова)
  • Федоришин Петро Антонович 1920 р. н. (сот. «Ромка», с. Станькова)
  • Федоришин Іван Дмитрович 1911 р. н.
  • Філіпович Степан 1926 р. н. (сот. «Гонти» 1945 р., с. Мартинів)
  • Філіпович Ярослав Іванович 1928 р. Н. (сот. «Гонти» 1945 р. с. Станькова)
  • Чісльовський Яків 1910 р. н. (стріл. «Бея» 1945 р. с. Болохів)
  • Яніцький Степан Павлович 1921 р. н. (СБ 1948 р. с. Станькова)

Учасники Національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області

  • Баркась Іванна Войтківна 1923 р. н. (зв'язкова, 10 р.)
  • Бігун Петро Іванович 1921 р. н. (10 р. ВТР)
  • Боднар Степан Ілліч 1923 р. н. (10 р. ВТР)
  • Бойко Свдокія Василівна 1914 р. н. (станична, 10 р. ВТР)
  • Бохінський Дмитро Васильович 1903 р. н. (25 р., ВТР)
  • Бучак Анастасія Василівна 1924 р. н. (кур'єр, 10 р. ВТР)
  • Валігун Іван Васильович 1924 р. н. (10 р., ВТР)
  • Войчишин Михайло Іванович 1928 р. н. (1946 р., 10 р. ВТР)
  • Гудзоватий Іван Дмитрович 1929 р. н. (1948 р. на 25 р.)
  • Дрозд Михайло Федорович 1917 р. н. (1945 на 10 р.)
  • Зомчак Володимир Михайлович 1924 р. н. (на 10 р.)
  • Зомчак Микола Олексійович 1924 р. н. (1947 р. на 10 р.)
  • Зомчак Федір Олексійович 1910 р. н. (помер у Станіславській тюрмі)
  • Іващишів Володимир Андрійович 1930 р. н. (10 р. ВТР)
  • Іващишин Петро Пилипович 1914 р. н. (10 років)
  • Кузів Василь Миколайович 1907 р. н. (25 р.)
  • Мазур Василь Іванович 1922 р. н. (10 р.)
  • Мазур Іван Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
  • Мазур Петро Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
  • Маліборська Анастасія Павлівна 1917 р. н. (10 р.)
  • Маліборський Дмитро Якович 1919 р. н. (помер у таборі)
  • Мендела Микола Михайлович 1923 р. н. (1915 р.)
  • Микулин Юрій Онуфрійович 1911 р. н. (10 р.)
  • Нечай Степан Васильович 1923 р. н. (25 р.)
  • Попадюк Іванна Іванівна 1924 р. н. (10 р.)
  • Романюк Олекса Прокопович 1901 р. н. (10 р.)
  • Сімків Іван Терентійович 1926 р. н. (10 р.)
  • Сімків Романна Терентіївна 1923 р. н. (25 р.)
  • Зеленюк Олексій Миколайович 1923 р. н. (чоловік Романни 10 років таборів.)
  • Слуцький Василь Федорович 1909 р. н. (10 р.)
  • Суслик Василь Якович 1913 р. н. (25 р.)
  • Тринзелюк Василь Петрович 1929 р. н. (сотня «Гонти» 1946 р. суд Юр.)
  • Федоришин Микола Антонович 1921 р. н. (10 р.)
  • Федорів Микола Юрович 1920 р. н. (25 р.)
  • Фешак Іван Ілліч 1905 р. н. (25 р.)
  • Фешак Ярослава Іванівна 1932 р. н. (25 р.)
  • Філіпович Василь Федорович 1894 р. н. (25 р. помер у Мордовії)
  • Філіпович Микола Васильович 1912 р. н. (25 р. допомога партизанам, гол. кол.)
  • Цюпа Володимир Іванович 1929 р. н. (10 р.)
  • Швець Іван Олексійович 1917 р. н. (1945 р. м. Стрий, доля не відома)
  • Швець Павло Михайлович 1896 р. н. (10 р.)
  • Швець Степан Іванович 1928 р. н. (1950 р., 25 р.)
  • Яніцький Іван Ількович 1928 р. н. (1950 р. 25 р., загинув 1952 року в Озерлагу, Тайшет).

Родини, які були вивезені на спецпоселення з с. Станькова

  • Базиляк Марія 2 ос., 1947 р., Караганда
  • Боднар Юстина З ос., 1949 р., 1950 р., Хабаровськ
  • Бохінський Володимир 3 ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Бучак Василь Федорович 5 ос., 1947 р., Караганда
  • Валігун-Лавринчук Параска Василівна З ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Валігун Галина Йосипівна 1 ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Вовк Євдокія Дмитрівна 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Войчишин Володимир Іванівна З ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Височан Василь Іванович 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Гишпель Володимир Васильович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Дрозд Євдокія 3 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Іващишин Петро Антонович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мазур Анна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мазур Анастасія(Настя) Миколаївна 2 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Нижник Дмитро Пилипович 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мендела Михайло 2 ос., 1945 р., Архангельськ
  • Пристай Анастасія Яківна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Романишин Марія 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Слюзар Іван Петрович 4 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Слюзар Марина 1 ос., 1949 р., Архангельськ
  • Тринзелюк Іван 2 немовлят померло в дорозі
  • Федоришин 1 ос., 1947 р., Караганда
  • Федоляк Степан Іван

Антонович З ос., 1950 р., Хабаровськ

  • Швець Степан Васильович 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Ярема Анастасія(Настя) 3 ос., 1947 р. Караганда

ЗАГИНУЛИ У НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ (1941—1945 рр.)

  • Балошовець Василь Михайлович
  • Валігун Михайло Федорович
  • Височан Йосип Гаврилович
  • Винник Гаврило (син Варвари)
  • Вовк Василь Іванович
  • Гаврилів Михайло Іванович
  • Гнатків Іван Васильович
  • Дрозд Дмитро Павлович
  • Дрозд Андрій Олексійович
  • Зомчак Петро Іванович
  • Ковальський Василь Михайлович
  • Каспрович Йосип Васильович
  • Мартинович Михайло Васильович
  • Маліборський Микола Михайлович
  • Нижник Петро Федорович
  • Пилипович Роман Олексійович
  • Пристай Василь Павлович
  • Романишин Василь Іванович
  • Савчин Василь Андрійович
  • Савчин Федір Прокопович
  • Сітарський Петро Іванович
  • Слуцький Василь Магдалинович
  • Трензелюк Іван Васильович
  • Федоришин Дмитро Іванович
  • Федорів Іван Пилипович
  • Федорів Степан Пилипович
  • Швець Іван Васильович
  • Щербій Олександр Андрійович
  • Ярема Павло Федорович
  • Ящишин Михайло Михайлович

Примітки

  1. maps/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg
  2. Slownik_geograficzny
  3. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
  4. Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695.
  5. Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ХІ, стор. 212, № 3
  6. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online). (нім.)
  7. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  8. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  9. У Станькові встановлено хрест воякам УПА
  10. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
  11. Церква Різдва Христового
  12. … а Народний дім уже реконструювали
  13. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014.
  14. У селах Верхнянської ОТГ почали встановлювати перші міні-електростанції. ФОТОФАКТ
  15. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
  16. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади

Джерела

  • Федір Попадюк. Станькова — рідне село. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. — 108 с.

Див. також

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.