Станіславський Анатолій Іванович
Анато́лій Іва́нович Станісла́вський (9 вересня 1905, Лубни — 12 липня 1995, Київ) — український архітектор. Один із фундаторів української містобудівної школи. Кандидат архітектури з 1961 року.
Анатолій Іванович Станіславський | |
---|---|
Народження | 9 вересня 1905 |
Смерть | 12 липня 1995 (89 років) |
Поховання | Байковий цвинтар |
Країна | УРСР → Україна |
Навчання | Харківський інститут інженерів комунального господарства |
Діяльність | архітектор |
Містобудівні проєкти | Лисичанська (1933), Полтави/Слов'янська (1934), Артемівська (1935), Ясинуватої (1936), Краматорська (1937), та проекти житлових масивів у Слов'янську і Полтаві |
Наукові праці | «Розвиток містобудування на Україні» (1961) |
Науковий ступінь | кандидат архітектури |
Біографія
Закінчив 1941 року Харківський інститут інженерів комунального господарства. У 1933—1937 роках Станіславський опрацював генеральні плани реконструкції і забудови (у співавторстві) Лисичанська (1933), Полтави та Слов'янська (обидва — 1934), Артемівська (1935), Ясинуватої (1936), Краматорська (1937) та проекти житлових масивів у Слов'янську і Полтаві.
Автор книги «Розвиток містобудування на Україні» (1961).
Помер 12 липня 1995 року. Поховано на Байковому цвинтарі в Києві.
Проекти
Був одним з ведучих авторів-архітекторів комплексу споруд Національного експоцентру України.
Видані книги
- Станиславский А. И. Планировка и застройка городов Украины. — К.: Будівельник, 1971. — 266 с.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 557.