Старе Місто (Підкарпатське воєводство)

Старе Місто (пол. Stare Miasto) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Лежайськ Лежайського повіту Підкарпатського воєводства (українська етнічна територія Надсяння). Населення — 1690 осіб (2011[1]).

Село
Старе Місто
пол. Stare Miasto
Колишня церква

Координати 50°16′ пн. ш. 22°25′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Лежайський повіт
Гміна Лежайськ
Висота центру 191  м
Населення 1690 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 17
Поштовий індекс 37-300
Автомобільний код RLE
SIMC 0654010
GeoNames 758327
Старе Місто
Старе Місто (Польща)
Старе Місто
Старе Місто (Підкарпатське воєводство)

Історія

Село утворене в 1524 р. з колишнього міста після перенесення на нове місце Лежайська (вперше задокументованого в 1354 р. і з міськими правами з 1397 р.).

У 1565 р. село належало до лежайського староства Перемишльської землі Руського воєводства, мало 26 3/4 ланів ріллі, було 56 кметів, піп з церквою, 31 бортник[2].

У 1888 р. село Старе Місто з північним присілком Прихоєць знаходилось у Ланьцутському повіті Королівства Галичини та Володимирії, було 275 будинків і проживали 1306 мешканців, з них 427 греко-католиків, 828 римо-католиків, 5 православних і 5 юдеїв[3].

У 1939 році в селі проживало 1380 мешканців, з них 450 українців-грекокатоликів, 860 поляків і 50 євреїв[4]. Село входило до ґміни Курилувка Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

В умовах терору в 1945 р. відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» українське населення Старого Міста було виселене в СРСР. Жителі села були переселені в населені пункти Станіславської області — вивезено 128 осіб (37 сімей)[5].

Церква

У селі була греко-католицька церква св. о. Николая, яка була дочірньою церквою парафії Лежайськ Канчуцького (з 1920 р. — Лежайського) деканату Перемишльської єпархії. В 1831 р. в селі було 399 греко-католиків[6].

У 1913 р. замість попередньої дерев'яної збудована нова мурована церква.

У 1939 р. в селі було 346 греко-католиків[7]. Після виселення українців церква перетворена на костел.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 828 190 556 82
Жінки 862 189 498 175
Разом 1690 379 1054 257

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Stare Miasto 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 617. (пол.)
  3. Stare Miasto z Przychojcem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 237. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
  5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  6. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 55
  7. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1939. — с. 61.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.