Старе озеро

Старе́ о́зеро[3], також Тузла́ (рос. Старое озеро, крим. Tuzla gölü, Тузла голю Tuzla gölü, Тузла Голю) — солоне озеро, розташоване на території Красноперекопської міськради. Площа водного дзеркала — 12,2 км². Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманове. Група гідрологічного режиму — безстічне.

Старе озеро
45°59′13″ пн. ш. 33°47′33″ сх. д.
Розташування
Країна  Україна[1] і  Росія
Регіон Автономна Республіка Крим[1]
Республіка Крим
Геологічні дані
Тип мінеральне озеро[1]
Розміри
Площа поверхні 12,2  км²
Глибина середня 1,5 м
Глибина макс. 3 м
Довжина 6  км
Ширина макс. 2,5  км
Вода
Солоність 25,6[2]  г/л
Басейн
Інше
Geonames 692781
Код ДВР Росії 21020000111106300000310
Старе озеро (Україна)

Географія

Входить до Перекопської групи озер. Довжина — 6 км. Ширина середня — 2 км, найбільша — 2,5 км. Глибина середня — 1,5 м, найбільша — 3 м. Висота над рівнем моря — -3,9 м. Використовується в якості накопичувача сировини (східний відсік) і відходів хімвиробництва (західний відсік) Перекопського бромного заводу. Найближчі населені пункти: Красноперекопськ і село Почетне розташовані безпосередньо на березі, Таврійське і Совхозне — на захід і південний захід від озера.

Озеро має неправильну довгасто-овальну форму, витягнуте в напрямку з північного сходу на південний захід. Південна частина улоговини звужена, північна розширена. Загальна площа водозбору озера 37,2 км². На півночі до озера примикає канал, звідки надходять дренажні води. Також на півночі розташовані очеретяні зарості. Майже вся берегова лінія озера стрімчаста: без пляжів на півночі, з пляжами на півдні. Озеро розділене земляною дамбою на два водоймища: західне і східне.

У товщі донних відкладень Старого озера залягають поклади кухонної солі сірого кольору у вигляді окремих лінз. Кореневий поклад кухонної солі складається з окремих сольових прошарків різної потужності, які чергуються з темно-сірим мулом. Середня концентрація солей розсолу озера сягає 22-23 ‰. У листопаді 1955 року було взято проби солей і їх питома вага становила 1,214. Вміст солей (у вагових %) NaCl 14,64, MgCl2 9,24, CaCl2 1,63, CaSO4 0,10, Ca(HCO3)2 0,005, їх загальна сума 25,60. MgSO4/MgCl2 0,17. В озері до кінця літа відбувається кристалізація хлористого натрію, а в окремі роки хлористий магній переходить в тверду фазу в формі бішофіту MgCl2·6(H2O).

На південний захід від озера розташована залізниця Джанкой-Херсон і магістральна дорога М-24 Е-97.

Середньорічна кількість опадів — менше 400 мм. Живлення: сировина і відходи Перекопського бромного заводу, підземні води Причорноморського артезіанського басейну, дренажні води.

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Пробу солей взято у листопаді 1955 року
  3. Аркуш карти L-36-68 Армянск. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Джерела і посилання
  • Топографічна карта. Листи: L-36-081, L-36-069. Видання 1993 року.
  • ДНВП Картографія (Атлас географії України), 2003 р
  • Ресурси поверхневих вод СРСР. Том 6: Україна і Молдова. Випуск 4: Крим. Під. ред. М. М. Айзенберга і М. С. Каганера. — Л. Гидрометеоиздат. 1966. 344 с.
  • На сайте Рескомводхоза АРК.
  • Озёра Крыма. vodnyjmir.wordpress.com. Процитовано 8 лютого 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.