Стахів Володимир Павлович

Постанова, підписана Ярославом Стецьком та Степаном Бандерою про призначення Володимира Стахіва до складу Українського державного правління

Володимир Стахів народився у селі Бзовиця — нині село в Зборівській міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області в родині булавного Української Галицької Армії (УГА), учасника походу на Київ Павла Стахіва (1880-1960).

Закінчив гімназію у Перемишлі в 1930 році, де став членом Пласту, Юнацтва ОУН, а потім і самої ОУН. Згодом став провідником Перемиської округи ОУН, однак через деякий час виїхав до Берліну на політехнічні студії. Під час навчання у Берліні брав активну участь в українському студентському русі, особливо на міжнародному форумі. Редагував (до 1941) бюлетень Української пресової служби українською та німецькою мовами та інформував про українські справи кореспондентів міжнародної преси.

Член Українського державного правління у Львові (1941), відповідальний за зовнішню політику.

Заарештований Гестапо 15 вересня 1941 року, згодом ув'язнений в «бараку» Целленбау нацистського концтабору в Заксенгавзені (до 1944).

На еміграції в Мюнхені. Член проводу Закордонних частин ОУН, член Закордонного проводу УГВР, член Політичної ради ОУНз. Деякий час — голова Спілки українських журналістів на еміграції в Німеччині та Ліги політичних в'язнів.

Головний редактор газет «Українська трибуна», «Сучасна Україна», співредактор журналів «До зброї» і «Сучасність».

Помер 1971 року в Мюнхені.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина.
• Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені / Іван Гавриш // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3-5.

• Стахіви – Євген, Володимир, Зенон та інші