Стеблін-Камінський Євген Степанович

Євген Степанович Стеблін-Камінський (31 березня (12 квітня) 1840(18400412) 7 (20) жовтня 1912) дійсний статський радник, син першого бібліографа І. П. Котляревського Степана Павловича Стебліна-Камінського.

Євген Степанович Стеблін-Камінський
Народився 31 березня (12 квітня) 1840(1840-04-12)
Полтавська область
Помер 7 (20) жовтня 1912(1912-10-20) (72 роки)
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство Російська імперія
Титул дійсний статський радник
Батько Стеблін-Камінський Степан Павлович
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава

Біографія

Народився 31 березня (12 квітня) 1840 року в родині полтавських дворян. В 1859 році закінчив спеціальні класи Петровського Полтавського кадетського корпусу. Був в артилерійській академії, з якої пішов з другого курсу для участі у приборканні Польського заколоту. У 1863 році перейшов в цивільну службу, з перейменуванням у титулярного радника. Сім років служив у департаменті морських звітів, де в останній рік був обер-контролером. Звідси перейшов товаришем прокурора в Самарський окружний суд, а потім був керуючим контрольними палатами: Красноярського, потім Томського, Омського і в 1893 році — головним контролером з будівництва Західно-Сибірської і Єкатеринбург-Челябінської залізниць. Після закінчення будівлі дороги був головним контролером з експлуатації Західно-Сибірської залізниці. У листопаді 1899 року був призначений керуючим Ломжинською контрольною палатою, в 1902 році керуючим Люблінською контрольною управою. У 1908 році вийшов у відставку дійсним статським радником.

Був одружений. Мав чотирьох синів і трьох дочок.

Нагороджений двома орденами святого Станіслава 1 і 2 ступенів, святого Володимира 3-го ступеня, святої Анни 2 і 3 ступеня та пряжкою за 40 років.

Помер 7 (20 жовтня) 1912 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 9, рід 12, місце 22). Надгробок хрест на постаменті з чорного граніту.

Література

  • Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2;
  • Павловский И. Ф. «Исторический очерк Петровского Полтавского Кадетского Корпуса». — Полтава. 1890;
  • А. Д. Ромашкевич. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1909 г. по 1-е октября 1910 г. Год седьмой. Полтава. 1910. Стр.120
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.