Стибін
Стибі́н, гідри́д сти́бію — неорганічна бінарна сполука складу SbH3. За звичайних умов є безбарвним, легкозаймистим газом із неприємним запахом тухлих яєць. Використовується для виробництва напівпровідників для мікроелектроніки. Стибін є дуже токсичною речовиною.
| Стибін | |
|---|---|
 |
 |
| Назва за IUPAC | стибан |
| Інші назви | стибій тригідрид, гідрид сурми |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 7803-52-3 |
| Номер EINECS | 620-578-3 |
| ChEBI | 30288 |
| RTECS | WJ0700000 |
| SMILES |
[SbH3][1] |
| InChI |
InChI=1S/Sb.3H |
| Номер Гмеліна | 795 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | SbH3 |
| Молекулярна маса | 124,784 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвний газ |
| Запах | тухлі яйця |
| Густина | 5,1 г/л[2] |
| Тпл | -88 °C[2] |
| Ткип | -17 °C[2] |
| Розчинність (вода) | малорозчинний (0,2:1) |
| Розчинність (етанол) | розчинний (15:1) |
| Розчинність (сірковуглець) | добре розчинний (250:1) |
| Пов'язані речовини | |
| Пов'язані речовини | фосфін, арсин, трифенілстибін |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Заміщенням у стибіні одного, двох або трьох атомів H гідрокарбільними групами утворюються похідні RSbH2, R2SbH і R3Sb, котрі називають первинними, вторинними й третинними стибінами відповідно. Окремі стибіни краще називати як заміщені стибану, наприклад, тривінілстибан (CH2=CH)3Sb.
Хімічні властивості
Стибін у суміші з воднем горить блідо-зеленим полум'ям, утворюючи наліт чистого стибію («дзеркало»):
Загалом стибін проявляє властивості, аналогічні до арсину. Спільною якісною реакцією є взаємодія з твердим нітратом срібла з утворенням жовтого нальоту Ag3Sb·3AgNO3. Якщо цей осад змочити водою, то залишиться тільки чорний Ag3Sb.
Через схожі із арсином властивості, стибін може заважати визначенню першого за пробою Марша. Але відрізнити їх можна завдяки розчинності чистого арсену в перекисі водню.
Отримання
Синтезувати стибін можна відновленням його оксидів воднем в момент виділення останнього:
Або відновити зі сполук стибію дією гідридів:
Токсичність
Стибін має сильнотоксичну дію. Отримати ураження ним можливо шляхом інгаляції. Симптомами отруєння є сильний головний біль, слабкість, нудота, болі в животі, потрапляння крові до сечі. Стибін уражує кров, печінку, нирки та дихальні шляхи.[3]
Застосування
Гідрид стибію використовується у виробництві стибійвмісних напівпровідників для мікроелектроніки. Також завдяки наявності отруйної дії інколи застовується у господарстві для боротьби зі шкідниками.
Див. також
Примітки
- stibane
- За тиску 101,3 кПа
- NIOSH HomeNIOSH Pocket Guide to Chemical Hazards — Stibine
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
- Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.