Сторожинець (жудець)

Жудець Сторожинець (рум. Județul Storojineț) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Румунія з центром у місті Сторожинець, що існувала у Північній Буковині з 1918 до 1938 року та в 1941—1944 роках.

Сторожинецький повіт

Județul Storojineț

Герб
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Положення Сторожинецького повіту у межах Королівства Румунія
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Сторожинець
Країна Румунія
Область Буковина
Поділ на 3 пласи
(до 1938 р.);
3 міста,
3 пласи
(1941–1944)
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне 169 518
Площа
 - повна 2 653 км²
Роки існування 1918—1938; 1941—1944
 - раніше відомий як Сторожинецький повіт
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сторожинець
Будівля префектури жудця Сторожинець міжвоєнного періоду
Карта повіту з положенням і назвами плас у 1938 р.

Історія

Окупувавши після розпаду Австро-Угорщини Північну Буковину тодішня Румунія провела через т. зв. Генеральний Конгрес Буковини під головуванням Янку Флондора рішення від 28 листопада 1918 про об'єднання всієї Буковини з Румунією. Хоч 18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною було проголошено створення жудця Сторожинець,[1] насправді фактично зберігався Сторожинецький повіт — колишня адміністративна одиниця Герцогства Буковина.

1925 року згідно з Законом про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року територія жудця збільшилася за рахунок розформованих Вашківецького і частини Вижницького жудців.

1938 року жудець було скасовано, а його територію разом із територіями ліквідованих Дорохойського, Кимполунгського, Радівецького, Чернівецького, Сучавського і Хотинського жудців включено до складу новоутвореного цинута Сучава.[2]

1940 року внаслідок Пакту Молотова-Ріббентропа та радянського ультиматуму від 26 червня 1940 р. у Північну Буковину ввійшли радянські війська, після чого її було включено до складу СРСР на правах Чернівецької області УРСР. У липні 1941 р. Румунія, вже як союзниця нацистської Німеччини, повторно окупувала Північну Буковину, після чого відновила Сторожинецький жудець, зарахувавши його до складу губернаторства Буковина. Проте у серпні 1944 р. Червона армія відвоювала Північну Буковину, а Паризькими мирними договорами 1947 р. було підтверджено кордони станом на 1 січня 1941 р.

Географія

Жудець містився у Північній Буковині, на території нинішньої Чернівецької області. До Другої світової війни він прилягав до румунсько-польського кордону і на північному заході та півночі межував із польським Станіславським воєводством, на сході та північному сході — з Чернівецьким повітом, а на півдні та південному заході — з Радівецьким повітом.

У 1941—1944 роках жудець Сторожинець у зв'язку з окупацією Галичини нацистською Німеччиною межував на ділянці колишнього румунсько-польського кордону з дистриктом Галичина Генеральної губернії.

Устрій

Територія повіту до 1938 р. поділялася на три пласи (райони):[3]

  1. Черемош (рум. Plasa Ceremuș), із осідком у місті Вашківці на Черемоші (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  2. Розтоки (рум. Plasa Răstoace), з осідком у місті Вижниця
  3. Флондорень (рум. Plasa Flondoreni), з осідком у місті Сторожинець

У 1941—1944 роках адміністративний поділ був таким[4]:

  • міcто Вашківці (рум. Orașul Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • місто Вижниця (рум. Orașul Vijnița)
  • місто Сторожинець (рум. Orașul Storojineț)
  • пласа Вашківці (рум. Plasa Vășcăuți-pe-Ceremuș)
  • пласа Вижниця (рум. Plasa Vijnița)
  • пласа Сторожинець (рум. Plasa Storojineț)

Населення

За даними перепису 1930, населення повіту становило 169 894 жителі, з них 45,5 % були українцями, 33,9 % — румунами, 9,0 % — євреями, 5,3 % — німцями, 4,7 % — поляками тощо.[5] З конфесійного погляду, більшість мешканців були православними (78,1 %), а релігійними меншинами були юдеї (9,1 %), римо-католики (також 9,1 %), греко-католики (1,9 %) та ін.[6]

Міське середовище

Міське населення повіту становило 18 830 душ, із них євреїв — 31,9 %, українців — 31,2 %, румунів — 20,2 %, поляків — 10,7 %, німців — 4,2 %, росіян — 1,5 % та ін.

1930 року у містах повіту проживало таке населення: Сторожинець — 8 695 мешканців, Вашківці — 6 336 мешканців, Вижниця — 3 799 мешканців.

Документальні матеріали
  • Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення повіту в 1930 році за національною ознакою та рідною мовою
  • Населення повіту в 1930 р. за релігійною ознакою
  • Населення повіту в 1930 р. за релігійною ознакою

Примітки
  1. Radu Săgeată. ORGANIZAREA ADMINISTRATIV-TERITORIALĂ A ROMÂNIEI - EVOLUŢIE. PROPUNERI DE OPTIMIZARE (Romanian). Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 25 серпня 2016.
  2. Organizarea administrativ-teritorială a României 1864-1989 (румунською). bzf.ro. 7 травня 2013. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 8 липня 2018.
  3. Portretul României Interbelice — Județul Storojineț (рум.)
  4. Buletinul Administratiei Provinciale a Bucovinei, vol. I (1941/1942), vol. II (1942) (рум.)
  5. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 430—433
  6. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 736—737

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.