Стравинський Федір Гнатович

Фе́дір Гна́тович Страви́нський (*8 (20) червня 1843, маєток Новий Двір[1][2], Речицький повіт Мінської губернії, Російська імперія — 21 листопада (4 грудня) 1902, Петербург) — російськомовний співак (бас).

Стравинський Федір Гнатович
Основна інформація
Дата народження 20 червня 1843(1843-06-20)
Місце народження Q108199763?, Речицький повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Дата смерті 4 грудня 1902(1902-12-04) (59 років)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання
Тихвінське кладовищеd : 
Громадянство Російська імперія
Професії оперний співак, актор
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Жанри класична музика
 Файли у Вікісховищі

Батько видатного композитора Ігоря Федоровича Стравинського.

З життя і творчості
Витяг з метричної книги Олексицької церкви про народження та хрещення Федора Стравинського

В цій родині, шляхетської з боку батька і селянської по материнській лінії, було четверо дітей. Всі вони — Олександр, Ольга, Костянтин, Федір — народилися в різних фільварках, орендованих батьками в Речицькому повіті Мінської губернії протягом 1835 — 1843 рр., — Лінтерня, Каролін, Корнеліянов, Новий Двір[3]. Його батько, агроном Гнат Гнатович, жив і працював у поміщиків Білорусі та України, зокрема, у Чернігівській та Полтавській губерніях. З дитинства Федір виховувався в Брагіні в родині матері, пізніше у батькового брата Станіслава Гнатовича, та вчився у Мозирі у дворянському училищі. У 1859 році сім'я Стравинських переїхала до Ніжина, і Федора перевели до Ніжинської гімназії при Юридичному ліцеї, де він провчився два роки і знову повернувся до Мозиря, де була відкрита гімназія. Співав у церковному хорі і брав участь у театральному гуртку. Після закінчення Мозирської гімназії, у 1865 році вступив до Ніжинського юридичного ліцею князя Безбородька, але провчившись там один семестр, перевівся в Університет Святого Володимира у Києві. Вчився там з січня 1866 року до жовтня 1868 року і змушений був повернутися у Ніжин до Юридичного ліцею князя Безбородька, який закінчив у 1869 році. У 1869—1873 роках вчився в Петербурзькій консерваторії по класу К. Еверарді. Виріс на українських народних піснях.

Дебютував у Києві на сцені оперного театру (1873). Тут співав до 1876 року, потому — в Маріїнському театрі (Петербург).

У травні 1874 року Федір Стравинський одружився з талановитою київською піаністкою Ганною Кирилівною Холодовською, родичкою Сергія Дягілева, яка походила з українського козацького роду Холодовських. У травні 1874 року Федір Стравинський одружився з талановитою київською піаністкою Ганною Кирилівною Холодовською, родичкою Сергія Дягілева, яка походила з українського козацького роду Холодовських. В Києві в 1875 році у них народився син Роман, який прожив лише двадцять один рік.

14 червня 1882 року у Петербурзі народився їх син Ігор, майбутній видатний композитор і диригент.

Діяльність Федора Стравинського — «яскрава сторінка» в історії українського реалістичного виконавського мистецтва. Співак боровся з оперною рутиною, велику увагу приділяв драматичній стороні виконання (міміці, жестам, сценічній поведінці, гриму, костюму).

Ф. Г. Стравинський створив різнохарактерні образи: Єрьомка, Олоферн («Ворожа сила», «Юдіфь» Сєрова), Мельник («Русалка» Даргомижського), Фарлаф («Руслан і Людмила» Глинки), Голова («Травнева ніч» Римського-Корсакова), Мамиров («Чародійка» Чайковського), Мефістофель («Фауст» Гуно і «Мефістофель» Бойто) та інші. Майстерно виконував характерні епізодичні ролі. Виступав у концертах.

Примітки
  1. Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі ў Мінску. Ф. 136. Воп. 1. Спр. 25844. А. 2адв.-3
  2. Маєток Новий Двір на мапі.
  3. Сьогодні в межах Хойницького району Гомельської області Білорусі, див.: Віктар Гілеўскі. Стравінскія. Ад беларускіх каранёў. // Маладосць. 11/2019. С. 77 – 84; Віктар Гілеўскі. Брагінскія карані музычных геніяў Стравінскіх. // Маяк Палесся. 15. 01. 2021.

Література
  • Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.57, 100
  • Кушнер В. Беларускія карані Фёдара Стравінскага // Беларускі гістарычны часопіс. 2003. № 5. С. 33—44
  • Співаченко О. С. Федір Стравінський: роки навчання (за матеріалами українських архівів) / О. С. Співаченко // Культура і сучасність. 2017. № 2. С. 165-174
  • Стравинські // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5.. — с. 559

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.