Стратин
Стра́тин (стара назва — Стрятин) — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Колишнє містечко. Герб Стратина — відміна гербу Корчак.
село Стратин | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район/міськрада | Івано-Франківський район | ||
Рада | Рогатинська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA26040270590060853 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1464 | ||
Населення | 561 | ||
Площа | 23,743 км² | ||
Густота населення | 23,63 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77022 | ||
Телефонний код | +380 03435 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°28′25″ пн. ш. 24°42′06″ сх. д. | ||
Водойми | р. Студений Потік | ||
Відстань до обласного центру |
61 км | ||
Найближча залізнична станція | Рогатин | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 77022 Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Стратин, площа Шевченка, 8 | ||
Карта | |||
Стратин | |||
Стратин | |||
Мапа | |||
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Рогатинської міської громади [1]
Історія
Згадується 8 листопада 1445 року в книгах галицького суду[2].
Перша писемна згадка про село датується 1464 р.:
Васько Балабан зі Стратина згаданий 4 червня 1464 у записках Актів галицьких.[3]
На межі XVI—XVII століть, тут розташовувалась знаменита Стрятинська друкарня, котра діяла під керівництвом Федора Балабана — небожа львівського єпископа Гедеона. У 1610—1640 рр. Олександром Балабаном тут збудовано фортецю, ринкову площу, ратушу, культові споруди.[4]
Дідичем Стратина був зокрема, Ґабріель Сільніцький. На його прохання 13 жовтня[5] 1671 р. поселення отримало від короля право на ярмарок і торги,[6] також магдебурзьке право, стало містом.
До 1914 р. у місті існувала Стратинська ратуша — будівля, в приміщеннях якої засідав орган місцевого самоврядування. З часом через віддаленість від великих міст і головних доріг Стратин занепадає. У 1921 р. в ньому проживало 373 особи.
У 1870-х рр. львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Стратина проєкт герба з зображенням родового знаку колишніх власників міста — Балабанів: на червоному тлі три срібні геральдичні бруски («вруби»). Проєкт не було затверджено офіційно, і в діловодстві Стратина до 1918 р. перебували «написові» (без геральдичних зображень) печатки.
1 жовтня 1932 р. було ліквідовано сільські гміни Стратин-місто і Стратин-село Рогатинського повіту Станіславського воєводства, а з їх території утворена сільська гміна Стратин того ж повіту і воєводства.[7]
Попри втрату статусу міста, Стратин чітко поділявся на місто і село. У 1939 році в «місті» проживало 460 мешканців (310 українців і 150 євреїв), у «селі» проживало 1820 мешканців (1710 українців-грекокатоликів, 90 українців-римокатоликів і 20 євреїв)[8].
Відомі люди
Народилися
- український греко-католицький священик, письменник та громадсько-освітній діяч Андрій Мельник
- піаністка і педагогиня Ростислава Білинська
Перебували, проживали
- Гедеон Балабан — власник маєтку у містечку, засновник Стрятинської друкарні.
- Памво Беринда — діяч української та білоруської культури, православний монах
- Федір (Теодор) Балабан — власник двору в містечку[9]
Див. також
- Стрятинська друкарня
- Стратинський замок
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.142, № 1583 (лат.)
- S. 294. (лат.)
- У Стратині науковці досліджували фортецю
- Stratyn, al. Nowostratyn, mko… — S. 394.
- Mirosław Nagielski. Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — t. XXXVII/…, zeszyt …. — S. 495. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 sierpnia 1932 r. o zniesieniu gmin wiejskich Stratyn-miasto i Stratyn-wieś w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 68.
- Ilarion Swiencickyj. Berynda Panwo (też Pamwa) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— S. 473. ISBN 8304034840 (пол.)
Джерела
- Stratyn, al. Nowostratyn, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 393. (пол.) — S. 393—394. (пол.)
Посилання
- Стратин // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1849. — 1000 екз.