Страшевичі
Страше́вичі — мальовниче село, на підніжжі Карпат (Підгір'ї), по правому березі Дністра, село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.
село Страшевичі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Самбірський район | ||||
Громада | Старосамбірська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1407 | ||||
Населення | 1145 | ||||
Площа | 1,4 км² | ||||
Густота населення | 855,71 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 82081 | ||||
Телефонний код | +380 3238 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°27′03″ пн. ш. 23°04′04″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
329 м | ||||
Водойми | р. Дністер | ||||
Відстань до обласного центру |
100 км | ||||
Відстань до районного центру |
7 км | ||||
Найближча залізнична станція | Старий Самбір | ||||
Відстань до залізничної станції |
7 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір | ||||
Карта | |||||
Страшевичі | |||||
Страшевичі | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
Вперше село згадується у грамоті короля Лева Даниловича у 1291 році, якою воно передається церкві Спаса у Перемишлі[1]. Також згадується у 1407 р. У селі є мурована церква, збудована 1794 р. Тривалий час в селі знаходилась резиденція Перемиських православних та греко-катлицьких єпископів.[2] 8 березня 1894 року на засіданні філії товариства «Просвіта» у Самборі було прийнято рішення заснувати нові читальні у Страшевичах і Торгановичах.[3]
В 1928 р. тут проживала 1171 особа, з яких 27 римо-католиків, 190 євреїв (разом з Созанню) та 120 школярів. 2001 р. населення становило 1198 осіб, тепер — 1145[коли?].
Монастир у Страшевичах
Колись у селі існував жіночий монастир. У 1785 р. австрійська влада згідно з наказом цісаря Йосипа II ліквідовувала в Галичині багато монастирів, у тому числі монастир у Страшевичах. Монахинь змусили розійтись хто куди, церковні речі передали по церквах сусідніх сіл, а монастирське господарство, землі, ліси, худобу продано або здано в оренду. Залишившись без догляду, монастирська церква почала поступово руйнуватися. Перед Першою світовою війною в тій місцевості заготовляли каміння. Тоді орендар вирішив продати кам'яні мури з церкви. Коли дорогою проїжджав якийсь чиновник і побачив руйнацію церкви, то попросив припинити роботу для збереження історичної пам'ятки. Так з монастиря і з, можливо, величної церкви донині залишився лише кусок муру.
Відомі люди
- Відомі уродженці
- Любомир Буняк — український інженер (нафтовидобуток), політик, міський голова Львова у 2002–2005 роках. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, «Заслужений працівник промисловості України», кандидат технічних наук. Уродженець села.
- Петро Ґеча-«Білий» (7 грудня 1930 — 28 березня 1947) — український підпільник, вояк УПА. Учасник засідки на польського генерала Свєрчевського 28 березня 1947 року. Страчений польською комуністичною владою 28 серпня 1948 року.
- Померли
- Юрій Винницький (Гавриї́л Ви́нницький) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 7 травня 1710 року Митрополит Київський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
- Атанасій Андрей (Шептицький) — перемиський єпископ УГКЦ
Примітки
- 1. Лев Данилович, князь галицький, надає церкві святого Спаса село Страшевичі
- Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль. Західний бастіон України. Збірник матеріалів до історії Перемишля та Перемиської землі. Під ред. проф. Б. Загайкевича. — New-York-Philadelphia. 1967/ -C.86-96
- Gazeta Samborska. — Sambor, 1894. — № 1 (23 marca). — S. 4. (пол.)
Джерела
- «Визначні місця Старосамбірщини». Альбом, В. І. Шагала, 1976—77 рр.
- «Перепис церков і населення Старосамбірщини. 1928 рік»
- Straszewice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 390. (пол.) — S. 390. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Страшевичі
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4242/composition
- http://sts-mrada.gov.ua/