Струмок (Коростенський район)
Струмо́к[1] — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 39 осіб. До 27 лютого 1961 року носило назву Рудня-Мошна (Рудня Мошинська).
село Струмок | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростенський район |
Громада | Ушомирська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | перед 1830 |
Населення | 39 |
Площа | 0,256 км² |
Густота населення | 152,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11571 |
Телефонний код | +380 4142 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°51′55″ пн. ш. 28°20′53″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
189 м |
Водойми | р. Уж |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ушомир, вул. Березюка, 17 |
Карта | |
Струмок | |
Струмок | |
Мапа | |
|
Географія
Селом протікає річка Уж.
Історія
В середині XVII сторіччя вчений-социніанин із Ґданська Даніель Цвікер через переслідування за свої релігійні погляди був змушений переховуватися на Поліссі в землях маєтку місцевих социніан шляхтичів Немиричів, де він займався лікарською практикою та досліджував фауну поліських боліт. В 1650 році за сприяння Немиричів Даніель Цвікер видає в Ґданську мапу боліт Полісся, на якій показані величезні угіддя Немиричів, ймовірно ґрунтовану на попередніх обмірах місцевості 1640-х років кейданського інженера та картографа Юзефа Нароновича-Наронського, на цій мапі вчений зазначив поширення кошенілі (Porphyropha polonica), з личинок якої в середньовіччя виготовляли цінний барвник червоного кольору — кармін. Ця мапа стала одним з найдетальніших зображень центрального Полісся. На ній вперше зустрічаємо напис Мошна (Moszna)[2][3]. З мапи видно, що поселення лежить на протилежному березі річки Уж, по сусідству лежить село Пугачівка, а Мошна за легендою мапи має позначку civitas, що означає «містечко».
Назву Мошна зустрічаємо в книзі тарифів подимного податку Київського воєводства 1754 року.
А назва Рудня Мошна вперше зустрічається в 1830 році в метричній книзі про народження Ушомирського костелу. Підприємства з виробництва заліза на поліських болотах багатих на болотну руду почали з'являтись ще у XIV сторіччі. Рудні зазвичай засновували біля поселень на річках і вони швидко обростали хатами працівників рудні, перетворюючись на самостійні поселення, але в назві зберігався означник, відгалуженням якого села є ця рудня. Так утворилась назва Рудня Мошна. Працівники, які поселялись, щоб працювати на руднях, були вільними людьми, часто це були люди з декласованої середньої та дрібної шляхти католицького та греко-католицького віросповідання.
У 1906 році село Ушомирської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 80 верст, від волості 8. Дворів 25, мешканців 152[4].
Галерея
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006.
- Мапа боліт Полісся, стор.14. (Польською, латиною.). Архів оригіналу за 9 березня 2016.
- Мапа боліт Полісся (на цій мапі краще видно позначку civitas) (Латина, польська.).
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.