Стрітенська вулиця (Київ)

Стрі́тенська ву́лиця вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Стрілецької до Великої Житомирської вулиці.

Стрітенська вулиця
Київ
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя
з вулицею Олеся Гончара
Стрітенська вулиця поблизу перехрестя
з вулицею Олеся Гончара
Місцевість Шевченківський
Район Старий Київ
Назва на честь Стрітенської церкви
Колишні назви
вулиця Поліни Осипенко
Загальні відомості
Протяжність 330 м
Координати початку 50°27′13″ пн. ш. 30°30′44″ сх. д.
Координати кінця 50°27′18″ пн. ш. 30°30′29″ сх. д.
Поштові індекси 01025
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
Тролейбуси Тр 6, 16, 18 (по Великій Житомирській вулиці)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11628
У проєкті OpenStreetMap r3085352
Мапа
 Стрітенська вулиця у Вікісховищі

Прилучається вулиця Олеся Гончара.

Історія

Під нинішньою назвою вулиця згадується з 1784 року. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою[1]. Назва пов'язана зі Стрітенською церквою, що стояла на розі Стрітенської і Великої Житомирської вулиць (церква зруйнована 1936 року). З 1939 мала назву вулиця Поліни Осипенко[2], на честь радянської льотчиці, Героя Радянського Союзу П. Д. Осипенко (назву підтверджено 1944 року[3]). Історичну назву вулиці було відновлено 1990 року[4].

На Стрітенській вулиці переважає забудова другої половини XIX — початку ХХ сторіччя. У 1861 році віднесена до вулиць 2-го розряду, на ній дозволялося споруджувати кам'яні будинки по лініях вулиць та дерев'яні — у подвір'ях[5].

В будинку № 4/13 (вхід з двору) розташована Бібліотека імені Ошера Шварцмана — бібліотека єврейської літератури.

На розі Стрілецької та Стрітенської вулиць встановлена дерев'яна скульптура «Балерина», автор Костянтин Скретуцький.

1996 року по вулиці Стрітенській, 10 було знайдено рештки укріпленого поселення трипільців 3-го тисячоліття до н. е., яке доходило до Киянівського провулка.[6]

Зображення

Примітки

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 11844, арк. 47, 47зв. Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.
  3. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 3 квітня 1990 року № 329 «Про повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3750, арк. 146, 147. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 3. — С. 20–21.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
  5. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  6. Г. Ю. Івакін, С. І. Климовський. Проблеми охорони археологічних пам'яток Києва. АРОІКС. — К.: КНЛУ, 1999. — Вип. 3.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.