Стіжок
Стіжо́к — село Шумської міської громади Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. У зв'язку з переселенням мешканців з хутіра Майдан, хутір виведений з облікових даних. Входить до Шумської міської громади.
| село Стіжок | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Шумський |
| Громада | Шумська міська громада |
| Облікова картка | Стіжок |
| Основні дані | |
| Засноване | 1064 |
| Населення | 368 |
| Територія | 2.553 км² |
| Поштовий індекс | 47120 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′47″ пн. ш. 25°51′57″ сх. д. |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Кременець |
| Відстань до залізничної станції |
11 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47120, с. Стіжок |
| Карта | |
  Стіжок | |
 Стіжок | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення — 368 осіб (2016).
Є пам'ятки природи — Стіжоцький сосняк, ботанічні заказники Стіжоцькі чорниці; гора-останець Стіжок.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки передкарпатської культури шнурової кераміки і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1241 року як "град" (замок) Істожок, який витримав облогу туменів Батия . Село стоїть біля гори «Стіжок» (357 метрів заввишки) на вершині якої розміщувалось літописне місто.
1261 року внаслідок переговорів князя Василька Романовича з Бурундаєм оборонні укріплення Стіжка зруйнував Лев Данилович.
У XIV столітті Стіжок — королівське місто з обмеженою маґдебурґією, тут була тимчасова резиденція польського короля Казимира III. 1373 року Стіжок — окружний центр, від 1366 року належав Луцькому князеві Любарту, 1392 року — Левові Свидригайлу Ольгердовичу, 1545 року — князям Святополк-Четвертинським, згодом — князям Збаразьким і Вишневецьким.
Після польського повстання 1863 року село належало російському чиновникові графу Александру Вороніну. Діяли «Просвіта» та інші товариства.
9 травня 1943 року німецько-нацистські війська спалили Стіжок і вбили 53 жителя.
Пам'ятки
Церкви: Преображення Господнього (1872), Святої Трійці (обидві — муровані), 2 каплички.
Споруджено могилу воїнам ЧА (1951), пам'ятник жертвам нацизму та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).
Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гора «Стіжок» — гора-останець розташована між селами Стіжок й Антонівці, неподалік від гори Уніас.
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Стіжоцький сосняк.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ І-ІІ ступ., клуб, бібліотека, ФАП, Стіжоцький краєзнавчий музей, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Література
- М. Бесараб, В. Уніят. Стіжок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 354–355.
- В. Д. Собчук. Стожек (Стіжок) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 858. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання
- Stożek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 378. (пол.).— S. 378-379. (пол.)