Стінка (Чортківський район)

Сті́нка село в Україні, у Золотопотіцькій селищній громаді Чортківського району Тернопільської області . Розташоване над річкою Дністер та Баришка на півдні району. До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані село Млинки і хутір Медведівці. Населення — 2249 осіб (2007).

село Стінка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Золотопотіцька селищна громада
Рада Стінківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA61060190150027021
Облікова картка Стінка 
Основні дані
Населення 2090
Територія 3.740 км²
Густота населення 558.82 осіб/км²
Поштовий індекс 48450
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′15″ пн. ш. 25°14′57″ сх. д.
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради 48450, с. Стінка
Сільський голова Дармограй Володимир Михайлович [1]
Карта
Стінка
Стінка
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Золотопотіцької селищної громади  [2]

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури (3 тис. до Р. Х.) і Стінківського давньоруського городища (12 —13 ст.); на околиці села є унікальний ранньохристиянський печерний храм[3], а також знаходиться пам'ятка природи Вадівський дуб.

Історія

Перша писемна згадка 1453 р[4].

У жовтні 1629 року після погрому, якого вони зазнали від реєстрових козаків та коронного війська поблизу містечка Доброводи, поблизу села на правий берег Дністра втікали нападники-татари під командуванням старшого сина Кантемира Мурзи.[5]

У 1928 році відкрито Народний дім.

До 1939 року діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, читальні «Просвіти» й москвофільського общества імені Качковського, Братство тверезості, аматорський гурток, дитячий хор, гурток «Сільського господаря», землеробський вишкіл молоді, секція господинь.

1949 року Олексій Ратич з помічниками проводили розкопки Стінківського городища. Було знайдено, зокрема, бронзові енколпіони.[6]

У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова Космирин у 2017 році.[7]

Релігія

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Від 1797 року діяла дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1921-го греко-католицькою громадою збудовано мурований храм. На подвір'ї церкви — хрест до 1000-ліття хрещення Русі, 2 могили священиків.

З початком російсько-більшовицької анексії, так званого Львівського собору парафію приєднали до московського патріархату. З початку 1990-х частина громади Стінки церкву хоче повернути, але громада РПЦвУ, попри постанову Бучацької РДА про почергове служіння, не погоджується на це.[8][9]

Каплиця (УГКЦ)

2000 року на кошти уродженця села І. Федоріва споруджено греко-католицьку каплицю, є «фігура» Богородиці (2002).

Християни віри євангельської

2005 року реконструйовано молитовний дім ХВЄ.

Громада бучацьких «амішів»

У селі є громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, носки, колготи та спідниці, тому їх ображають назвою «фломастери».[10][11] У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Космирин.[12]

Пам'ятники

  • Борцям за волю України (1992),
  • погруддя Т. Шевченка (1996),
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1978).

Населення, відомі люди

Під час Другої світової війни багато жителів села еміґрувало за кордон.

Народилися

Проживали, перебували

  • о. Я. Гавацький, який зініціював реконструкцію церкви, побудову Народного дому, читальні, кооперативи і кредитівки
  • М. Боєчко, І. Федорів, І. Франів, М. Шмігельський — нині діячі українських громадських організацій Канади.
  • Ратич Олексій Онисимович — український історик, археолог.
  • М. Шастків — провідник «Лугу», самодіяльний режисер і актор, диригент місцевого хору, скрипаль

Соціальна сфера

Зовнішні відеофайли
4 автобуси подарували учням Кудринецької, Стінківської, Торської та Козівської загальноосвітніх шкіл на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 30 серпня.

У селі діє Стінківська загальноосвітня школа I—III ступенів, директор школи — Валентина Штепула.

Працює дошкільний навчальний заклад заклад "Калинка", завідувач - Федорів Людмила Іванівна.

Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, млин, пилорама, відділення зв'язку, мережа торгових закладів.

Примітки

  1. Органи місцевого самоврядування Тернопільської області
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Сайт експедиції «Дністер» — «Дністровські ремінісценції»
  4. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.230, № 2648 (лат.)
  5. Рудницький С. Українські козаки / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 258. ISBN 5-319-01072-9
  6. Володимир Петегирич. ОЛЕКСІЙ РАТИЧ — дослідник пам'яток княжої доби Прикарпаття і Волині
  7. На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
  8. Василь Лабайчук: «Правий сектор» підтримує українську громаду Стінки у прагненні молитися в храмі, який їй і належить" // Новини Тернопільщини, 24 березня 2015
    На Тернопільщині вірних УГКЦ не пустили помолитися біля могили їхнього пароха // РІСУ, 24 березня 2015
  9. Стінка на Стінку або документи про конфлікт: УПЦ (МП) — УГКЦ
  10. Як на Тернопільщині живуть українські мормони // Вікна, СТБ. — 2011. — 30 грудня.
  11. Янович, А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» / Андрій Янович // Країна. — 2011. — № 102 (20 груд.).
  12. Гриб А., Дуда І. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 222. ISBN 966-528-197-6.
  13. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 765.
  14. Сеник А., Яворський Г. Степула Надія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — С. 346. ISBN 978-966-528-279-2.
  15. Дем'янова І., Яворський Г. Червінський Степан Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — С. 587. ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.