Порохова

Порохова́ село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Баришка, на півдні району. Центр сільради. До Порохови приєднано хутір Підвільне.

село Порохова
Панорама села Порохова
Панорама села Порохова
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Порохова 
Основні дані
Засноване 1770
Населення 1 167
Територія 3.610 км²
Густота населення 323.27 осіб/км²
Поштовий індекс 48462
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°57′47″ пн. ш. 25°15′37″ сх. д.
Водойми Баришка
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 48443, с. Порохова
Сільський голова Крижанівський Іван Степанович[1]
Карта
Порохова
Порохова
Мапа

Населення — 1110 осіб (2007).

У селі є Порохівська травертинова скеля.[2]

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки підкарпатської культури шнурової кераміки.

Перша писемна згадка 1452 р.

12 жовтня 1456 р. в «Найдавніших записах галицьких судів 1435—1475 років» «Актів ґродських і земських» вказано, що Бартош з Язловця (він же Бартош Язловецький, власник поселення) староста кам'янець-подільський — у випадку невчасного повернення боргу каштеляну галицькому Янові Влодковичу з Княгиничів повинен віддати права (повністю або частково) на bona sua Parchowa.[3]

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа» та інших, кооперативи.

1893 року було збудовано дерев'яний костелик (як каплиця публічна на урвищі «Скала», мала назву «Різдва святого Яна Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтою, розібрана 1930 року через поганий стан; фундатор Цєлецький Заремба Артур,[4] відправляли в ньому ксьондзи з Бариша, приїжджали монахи-салезіяни з Пужників.

1906 року тут постала експозитура Бучацького деканату РКЦ, до якої у вересні 1909 приєднали Стінку, Зубрець, 1925 року експозитура стала парафією.[5]

1912 року граф Станіслав Бадені офірував костелові 5 морґів поля (віддалені на 3 км від центру села), на яких стали малий камінний млин, мешкальний будинок, стодола.[5]

У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова Космирин у 2017 році[6].

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[7].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[8].

Пам'ятки

  • Будинок (палацик[9]) польських шляхтичів Целецьких (ІІ-а половина XVIII ст., зберігся)
  • Церква святої Покрови (1812, мурована; накрита бляхою в 1880[10])
  • Костел[11] (1930 р., архітектор Броніслав Віктор, реставрований 1996)
  • капличка
  • Символічна могила Борцям за волю України (1991)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969, реконструйовано 1983).
  • Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Порохівська травертинова скеля.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, селянська спілка, 5 торгових закладів.

Відомі люди

Народилися

  • Д. Літевчук — науковець.
  • Любомир Царик — український вчений у галузях географії та геоекології, громадський діяч.

Працювали

  • Мирослав Попович — український філософ, після звільнення у серпні 1956 з посади директора школи в Золотому Потоці переведений вчителем до школи у с. Порохова.[12]

Проживали

Перебували

Світлини

Примітки

  1. Органи місцевого самоврядування в області Станом на 2.04.2009 р.
  2. Кітура В., Сивий М. Порохівське родовище травертину // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П  Я. — С. 120. ISBN 978-966-528-279-2.
  3. Akta grodzkie i ziemskie — Lwów, 1887. — Т. XII. — S. 243. (лат.)
  4. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 177.
  5. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 176.
  6. На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс. — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  9. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… - S. 175.
  10. Порхова / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. Ню Йорк Лондон Париж Сидней Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 628.
  11. Костел
  12. Наливайко О. Колишній директор Золотопотіцької школи Мирослав Попович — лауреат Шевченківської премії // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 184—185. ISBN 978-966-528-289-1.
  13. Próchnicki Z. Cielecki Zaremba Artur // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 96 s. — S. 45. (пол.)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.