Судобицька волость

Судобицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Судобич.

Судобицька волость
Центр Судобич
Площа 13 596 (1885)
Населення 3934 осіб (1885)
Густота 26.5 осіб / км²
Наступники ґміна Судобіче

Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 8 сільських громад. Населення — 3934 осіб (1927 чоловічої статі та 2007 — жіночої), 423 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 53543834
Приватної власності 65222470
Казенної власності 1508220
Іншої власності 212136
Загалом 135966660

Основні поселення волості:

  • Судобич — колишнє власницьке село при струмкові за 15 верст від повітового міста, 250 осіб, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок. За 20 верст — Обгівський лісопильний завод, смоляний завод.
  • Нагоряни — колишнє власницьке село, 180 осіб, 21 двір, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
  • Носовиця — колишнє власницьке село, 410 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Обгов — колишнє власницьке село при струмкові Улька, 494 особи, 59 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня.
  • Плоска — колишнє власницьке село, 310 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Семидуби — колишнє власницьке село, 180 осіб, 29 дворів, молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, водяний млин, 3 лавки.
  • Тростянець — колишнє власницьке село при струмкові, 350 осіб, 55 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Шепетин — колишнє власницьке село, 310 осіб, 45 дворів, православна церква, постоялий будинок.

Після 1920 р.
Гміна Судобіче
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Дубенський
Адмінцентр гміни Судобичі
Тип гміни Сільська
Громади 27

Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна Судобіче Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.

На 1936 рік гміна складалася з 27 громад[2]:

  1. Бондарі — село: Бондарі та хутори: Мілець і Вашківці;
  2. Буща — село: Буща і млин: Ілавка;
  3. Дитиничі — село: Дитиничі;
  4. Довгополе — село: Довгополе та колонія: Михайлівка;
  5. Грядки — село: Грядки, колонія: Смоляри, гаївка: Туричева та млинарське селище: Залузький-Млин;
  6. Іваниничі — село: Іваниничі;
  7. Ясинівка — село: Ясинівка та хутір: Дерманька;
  8. Кирилівка — село: Кирилівка;
  9. Комарівка — село: Комарівка;
  10. Марцелина — села: Марцелина і Сітари та хутір: Забара;
  11. Миколаївка-Нова — село: Миколаївка-Нова;
  12. Миколаївка-Стара — село: Миколаївка-Стара, колонія: Смига та хутір: Круки;
  13. Нагоряни — село: Нагоряни та хутір: Коніздри;
  14. Носовиця-Нова — село: Носовиця-Нова та колонія: 5 Квартал;
  15. Носовиця-Стара — село: Носовиця-Стара та колонії: Піщанка і Замчисько;
  16. Обгув — село: Обгув, колонії: Бориси і Любомирка, гаївка: Бориси та хутір: Клепець;
  17. Плоска-Чеська — село: Плоска-Чеська;
  18. Плоска-Руська — село: Плоска-Руська;
  19. Переросля — село: Переросля, фільварок: Хічавка та хутір: Лісова;
  20. Семидуби-Чеські — село: Семидуби-Чеські, фільварок: Видранка та млинарське селище: Забара;
  21. Семидуби-Руські — село: Семидуби-Руські;
  22. Студянка — село: Студянка, колонія: Дворище та хутори: Хвороща і Чапля;
  23. Судобичі — села: Судобичі і Борок, колонія: I Квартал та гаївка: Сіновал;
  24. Шепетин — село: Шепетин та колонія: Голуби;
  25. Тартак — село: Тартак;
  26. Тростянець — село: Тростянець та хутір: Липник;
  27. Залужжя — село: Залужжя та фільварок: Залужжя та хутір: Залужжя.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Вербського району.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 9 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.