Супутниковий моніторинг транспорту

Супу́тниковий моніто́ринг тра́нспорту — система моніторингу рухомих об'єктів, побудована на основі систем супутникової навігації, обладнання та технологій стільникового та/або радіозв'язку, обчислювальної техніки і цифрових карт. Супутниковий моніторинг транспорту використовується для вирішення завдань транспортної логістики в системах керування перевезеннями і автоматизованих системах управління автопарком.

Принцип роботи полягає в розгляді та аналізі просторових і часових координат транспортного засобу. Існує два варіанти моніторингу: онлайн — з дистанційним передаванням координатної інформації та офлайн — інформація зчитується по прибутті на диспетчерський пункт.

На транспортному засобі встановлюється мобільний модуль, що складається з приймача супутникових сигналів та модулів зберігання і передавання координатних даних. Програмне забезпечення мобільного модуля отримує координатні дані від приймача сигналів, записує їх у модуль зберігання і по можливості передає за допомогою модуля передавання.

Модуль передавання дозволяє передавати дані, використовуючи бездротові мережі операторів мобільного зв'язку. Отримані дані аналізуються і видаються диспетчеру в текстовому вигляді або з використанням картографічної інформації.

В офлайн варіанті відсутня необхідність дистанційного передавання даних. Це дозволяє використовувати дешевші мобільні модулі і відмовитися від послуг операторів мобільного зв'язку.

Мобільний модуль можна побудувати на основі приймачів супутникового сигналу, що працюють у стандартах NAVSTAR GPS або ГЛОНАСС. При цьому, в порівнянні з NAVSTAR GPS, система ГЛОНАСС поки працює менш надійно і в сукупності з наземним обладнанням дає велику похибку обчислення місця розташування абонента[1]. Клієнтське обладнання ГЛОНАСС коштує дорожче, має великі розміри і гірші параметри енергоспоживання, представлено на ринку не так широко, як GPS[2]. Використання сигналів супутників ГЛОНАСС, розробка і виробництво клієнтського обладнання моніторингу для цієї системи активно просувається в Росії, зокрема прийнято низку законодавчих актів, які обмежують застосування інших систем[3].

Слід очікувати появи обладнання моніторингу, що використовує обидва стандарти або можливість вибору супутникового угруповання в процесі експлуатації.

Розв'язувані задачі

Системи супутникового моніторингу транспорту вирішують такі завдання:

  • моніторинг — визначення координат місцезнаходження транспортного засобу, його напряму, швидкості руху та інших параметрів: витрати палива, температури в рефрижераторі тощо. Системи супутникового моніторингу транспорту допомагають водієві в навігації під час пересування в незнайомих районах;
  • контроль за дотриманням графіка руху — облік пересування транспортних засобів, автоматичний облік доставки вантажів у задані точки тощо;
  • збір статистки й оптимізація маршрутів — аналіз пройдених маршрутів, швидкісного режиму, витрати палива тощо транспортних засобів з метою визначення найкращих маршрутів;
  • безпека — можливість визначення місця розташування допомагає виявити викрадений автомобіль. У разі аварії система супутникового моніторингу допомагає передати сигнал про лихо в служби порятунку. Також на основі супутникового моніторингу транспорту діють деякі системи автосигналізації;
  • ідентефікація особи, що керує транспартним засобом. Враховуючи, що система супутникового моніторінгу використорвується у різних галузях промисловості та сільського господарства, такими особами можуть бути водіїї, механізатори, оператори систем та механізмів. Реалізовано це за допомогою використання спеціального пристрою, який передає дані на супутник. Авторизація можлива лише при наявності персональних електронного ключа або електронної картки.

Технічна реалізація

Сучасний GPS-приймач

Система супутникового моніторингу транспорту включає такі компоненти:

  • транспортний засіб, обладнаний контролером або трекером GPS чи ГЛОНАСС, який отримує дані від супутників і передає їх на серверний центр моніторингу за допомогою GSM, CDMA або рідше супутникового (наприклад Гонець) та УКХ зв'язку. Останні два актуальні для моніторингу в місцях, де відсутнє повноцінне GSM-покриття;
  • серверний центр із програмним забезпеченням для приймання, зберігання, обробки й аналізу даних;
  • комп'ютер диспетчера, що веде моніторинг автомобілів.[4]

Використання систем супутникового моніторингу підвищує якість і ефективність роботи корпоративного транспорту, і в середньому на 20—25 % знижують витрати на паливо й утримання автопарку.

Обладнання

Контролери та трекери

Більшість GPS/ГЛОНАСС контролерів і трекерів мають схожі можливості:

  • обчислювати власне місце розташування, швидкість і напрямок руху на підставі сигналів супутників систем глобального позиціювання;
  • підключати зовнішні датчики через аналогові або цифрові входи;
  • зчитувати дані з бортового обладнання, що має послідовний порт або більш спеціалізований інтерфейс CAN;
  • зберігати певний обсяг даних у внутрішній пам'яті на період відсутності зв'язку;
  • передавати отримані дані на серверний центр, де відбувається їх опрацювання.

Раніше через слабке охоплення територій мережами мобільного зв'язку GSM/3G широко використовувалися контролери, які накопичували дані у внутрішній пам'яті. По поверненню об'єкта в місце основної дислокації (автопарк), дані переносилися на сервер дротовими каналами або через Bluetooth чи Wi-Fi. Багато з існуючих GPS-трекерів і контролерів мають відкритий протокол взаємодії з сервером, а також дозволяють налаштовувати режими роботи за допомогою SMS, CSD або за допомогою GPRS-з'єднання.

Датчики

Для отримання додаткової інформації на транспортний засіб встановлюють додаткові датчики, які підключаються до контролера, наприклад:

Отримані дані можуть накопичуватися в локальному пристрої і потім переноситися в центральну базу після повернення в парк, або передаватися на центральний сервер у режимі реального часу, зазвичай через канали стільникового зв'язку.

Датчики і трекери можуть встановлюватися на транспортному засобі таємно.

Програмне забезпечення

Найістотнішою відмінністю багатьох систем супутникового моніторингу, доступних на ринку, є функціональність серверного та клієнтського програмного забезпечення, можливість різнобічно обробляти дані, генерувати звіти.

Функції серверного центру може виконувати як звичайний комп'ютер зі встановленим програмним забезпеченням для простих систем моніторингу, так і розподілена серверна система з використанням декількох серверів, що виконують різні завдання, здатна вести одночасний моніторинг десятків тисяч автомобілів і забезпечувати підключення до серверного центру декількох тисяч користувачів (диспетчерів) одночасно.

Диспетчерське програмне забезпечення для супутникового моніторингу автомобілів можна умовно розділити на кілька типів[5]:

  • ПЗ, що містить усі компоненти, включно з картами і базою даних руху об'єктів на єдиному комп'ютері;
  • ПЗ, що має клієнтську частину, яка встановлюється на комп'ютери диспетчерів;
  • ПЗ з використанням вебінтерфейсу, що дозволяє уникнути установки спеціальних компонентів і вести моніторинг з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернет.

Різновидом останнього варіанту є ПЗ, що використовує трирівневу архітектуру, коли компоненти та функції центру обробки даних розподілено між декількома серверами: бази даних, картографічної підсистеми, телекомунікаційним сервером і сервером застосунку, що забезпечує роботу вебінтерфейсу користувача.

Тоді як перший і другий типи систем залишаються надійним рішенням для спеціальних застосувань, де використання каналів інтернету неможливе через низьку якість останньої милі або заборонене нормативними актами, останній тип систем має низку переваг і дозволяє компаніям-операторам збільшити охоплення ринку, прискорити впровадження моніторингу, переводячи його в розряд платної послуги. Більшість виробників сучасних систем моніторингу включають в свої продукти можливість роботи диспетчерів через вебінтерфейс і побудови розподілених систем серверів[6].

Важливу роль у програмному забезпеченні для супутникового моніторингу грає картографічна основа. Чим більш деталізовані і якісні карти використовуються в системі, тим зручніше диспетчерам вести моніторинг і стежити за місцезнаходженням транспортних засобів.

Як правило, в програмах, що мають клієнтську частину, карти встановлюють безпосередньо на комп'ютер користувача. А вебсистеми використовують онлайн карти, які завдяки Web-GIS серверу завантажуються в міру необхідності, що, безумовно, вимагає високої швидкості інтернет-з'єднання. Web-GIS дозволяє одночасно використовувати такі карти, як Карти Google, OpenStreetMap, Яндекс.Карти, карти Yahoo!, Карти Bing, Карти Gurtam і інші.

Функції програмного забезпечення

Програмне забезпечення для супутникового моніторингу зазвичай має ряд інтерфейсів. Вхід користувачів у систему моніторингу найчастіше захищений паролем для запобігання несанкціонованому доступу до інформації. В системах існує певна ієрархічна структура, за якої адміністратор системи моніторингу керує правами доступу різних користувачів до різних об'єктів моніторингу і різних функцій програми.

Основні функції

Найпоширеніші функції, наявні в більшості систем супутникового моніторингу[7]:

  • підключення та налаштування трекерів у системі;
  • підключення та налаштування датчиків у системі;
  • моніторинг поточного стану транспорту на мапі;
  • моніторинг стану приладів і датчиків транспортного засобу;
  • перегляд маршруту переміщення і пробігу автомобіля за вибраний інтервал часу;
  • створення точок інтересу і геозон на карті;
  • контроль переміщення з/в геозони;
  • налаштування повідомлень, що надсилаються системою, коли відбуваються певні події (перевищення швидкості, злив палива тощо);
  • налаштування шаблонів звітів, виконання звітів;
  • побудова графіків на основі даних системи;
  • керування об'єктами моніторингу через SMS команди або CSD з'єднання;
  • створення маршрутів і шляхових точок, контроль дотримання маршруту.
Додаткові функції

Додаткові функції, які розширюють можливості системи супутникового моніторингу:

  • пошук найближчого до заданої точки автомобіля;
  • передавання текстових повідомлень водієві транспортного засобу і назад, від водія до диспетчера;
  • забезпечення голосового зв'язку з водієм;
  • ведення журналу техобслуговування автомобіля;
  • визначення периметра і площі об'єктів на карті;
  • вебдоступ до системи моніторингу з мобільного телефона або КПК;
  • експорт зі звітів у формати, підтримувані іншим ПЗ (Excel, PDF, XML, CSV тощо);
  • зміна значків, що відображають об'єкти на карті;
  • передавання даних від іншого обладнання встановленого на транспортному засобі (тахограф, датчик рівня палива).

Історія розвитку

Залежно від застосовуваних технічних рішень можна виділити п'ять поколінь систем супутникового моніторингу транспорту:

  • Найперші системи були офлайновими, тобто не дозволяли здійснювати моніторингу в реальному часі. GPS-трекер записував усі дані в пам'ять і передавав їх на сервер після прибуття транспортного засобу на базу через провідний або безпровідний інтерфейс. Така схема дозволяла контролювати маршрут автомобіля тільки постфактум і не була здатна допомогти, наприклад, при викраденні автомобіля.
  • У другому поколінні для організації зв'язку між GPS-терміналами та сервером використовувалися SMS або механізм CSD. На сервер встановлювали один або кілька модулів стільникового зв'язку, що дозволяють приймати SMS або дзвінки з даними. Подібні системи відрізнялися великим періодом часу між передачами даних місцеположення і режимами отримання даних за запитом. З масовим поширенням мобільного інтернету системи другого покоління практично вимерли.
  • У третьому поколінні як транспортну мережу використовують GPRS або EV-DO, що дозволяє знизити витрати на передавання даних про розташування і будувати системи відображення всіх об'єктів у режимі реального часу. В таких системах сервер встановлюється безпосередньо у клієнта в локальній мережі офісу, що забезпечує кращу оперативність і захищеність даних, однак вимагає регулярної підтримки сервера силами клієнта. Обслуговування сервера вимагає певної кваліфікації персоналу на стороні клієнта. На робочі місця користувачів встановлюється спеціалізоване програмне забезпечення. В деяких системах допускається оренда ресурсів сервера, що надаються постачальником послуг моніторингу.
  • Системи четвертого покоління також використовують як транспортну систему один з механізмів мобільного інтернету, але відрізняються від третього централізацією серверного забезпечення у постачальника послуги і використанням вебтехнологій. У цьому випадку сервер розміщується в компанії-постачальника, його потужності діляться між багатьма клієнтами, а захищений доступ до даних здійснюється через вебзастосунок з будь-якого комп'ютера, підключеного до інтернету. Оскільки один сервер здатний працювати одночасно з тисячами об'єктів, значно знижується вартість упровадження й обслуговування системи. Одночасно можна забезпечити вищу надійність зберігання даних, оскільки компанії-оператори здатні побудувати сервер на базі якісного обладнання з багаторазовим резервуванням, утримувати штат технічних фахівців для цілодобового обслуговування. Недоліком систем четвертого покоління є повна централізація. Хоча ймовірність апаратного збою або настання форс-мажорних обставин у таких системах вкрай низька, зате наслідки збою можуть стати дуже дорогими і клієнтові складно оцінити наслідки витоку інформації через технічні служби оператора.
  • Системи моніторингу п'ятого покоління являють собою глобальний розвиток і централізацію систем попереднього покоління в логічно єдиний, розподілений центр моніторингу, який працює за принципом хмарних технологій. У такому варіанті дані GPS і ГЛОНАСС пристроїв, що збираються комунікаційними серверами, стікаються в логічно об'єднаний сервер бази даних і далі розподіляються між проміжними серверами, які забезпечують взаємодію з користувачем[8]. За такої архітектури системи користувачі з різних регіонів, країн і навіть континентів отримують інформацію від найближчого регіонального центру з найменшою затримкою, отримуючи від оператора програмне забезпечення як послугу (англ. software as a service, скор. SaaS). Деякі платформи для супутникового моніторингу транспорту та керування ним дозволяють не тільки використовувати стандартний інтерфейс, але й персоналізувати робоче місце під себе, тим самим, завдяки концепції хмарних обчислень, клієнт отримує робочі місця як послугу. Впровадження подібних систем дає можливість глобального керування транспортними потоками в реальному часі, а користувачі можуть заощаджувати час, ресурси і оптимально планувати маршрути.

Див. також

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.