Сініцин Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Сіні́цин (31 травня 1993(19930531), с. Новомиколаївка, Новотроїцький район, Херсонська область, Україна — 1 липня 2017, с-ще Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сініцин Володимир Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 31 травня 1993(1993-05-31)
Новомиколаївка, Херсонська область, Україна
Смерть 1 липня 2017(2017-07-01) (24 роки)
Піски, Донецька область, Україна
(підрив на міні)
Військова служба
Роки служби 2014—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 34 ОМПБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 1993 року в селі Новомиколаївка на Херсонщині, був єдиним сином у матері. У 2010 році закінчив місцеву школу.

2012 року закінчив Професійно-морський ліцей Херсонської державної морської академіі. 9 січня 2014 року вступив на військову службу за контрактом.

З початком російської збройної агресії проти України відповідно розпорядженню командувача Оперативного командування «Південь» від 24.09.2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичній операції. Брав участь у боях за Савур-могилу, захищав Амвросіївку, Степанівку, Маринівку. Під час оборони Мар'їнки дістав поранення та контузію, після лікування повернувся на фронт. Ніс службу у місті Щастя.

Солдат, старший стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади, військова частина А4395.

1 липня 2017 року близько 17:40 загинув в результаті підриву на міні з «розтяжкою» під час виконання робіт з інженерного обладнання на взводному опорному пункті поблизу селища Піски Ясинуватського району. Разом із Володимиром загинув командир відділення старший сержант Сергій Дятченко.

Похований 4 липня на кладовищі села Новомиколаївка[1].

Залишилась мати, Любов Олександрівна Левченко. Нагороджена відзнакою ВО «Країна» — «Орден матері бійця АТО»[2].

Нагороди та відзнаки
  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3][4].

Вшанування пам'яті

9 листопада 2017 року в Новомиколаївському НВК Новотроїцького району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки загиблому на війні Володимиру Сініцину[5].

15 листопада 2018 року на фасаді Професійно-морського ліцею ХДМА у Херсоні відкрили меморіальну дошку випускнику навчального закладу[6][7][8].

Примітки
  1. У Новотроїцькому районі попрощалися із воїном АТО // Новотроїцька РДА, 4 липня 2017.
  2. Реєстр нагороджених відзнакою «Орден матері бійця АТО»
  3. Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Нагороду сина отримала мати загиблого воїна // Новотроїцька РДА, 20 лютого 2018
  5. У Новотроїцькому районі вшанували пам'ять загиблого земляка — воїна АТО // Новотроїцька РДА, 9 листопада 2017
  6. На честь загиблого воїна в АТО Володимира Сініцина відкрили меморіальну дошку // Херсонська ОДА, 15 листопада 2018
  7. У Професійно-морському ліцеї ХДМА встановили меморіальну дошку пам'яті Володимира Сініцина // ХДМА, 15 листопада 2018
  8. Пройшов найгарячіші точки: в Херсоні меморіалом вшанували пам'ять загиблого бійця Сініцина // «5 канал», 15 листопада 2018

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.