Табала Сергій Олександрович

Сергі́й Олекса́ндрович Табала́ (16 грудня 1995(19951216), Лебедин, Україна 6 листопада 2014, Донецьк, Україна) — український військовик, доброволець, вояк 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Позивний «Сєвєр»[1]. Герой України (посмертно). Один із «кіборгів».

Сергій Табала
 Солдат
Загальна інформація
Народження 16 грудня 1995(1995-12-16)
Лебедин, Україна
Смерть 6 листопада 2014(2014-11-06) (18 років)
Донецьк, Україна
Поховання Суми
Псевдо Сєвєр
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Добровольчі формування
Формування
 ДУК
Війни / битви Російсько-українська війна
Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєпис

Зовнішні відеофайли
Марш пам'яті загиблого героя української нації Сергія Табали друга Сєвєра
Хоробрі серця. Покоління Незалежних. Сергій Сєвєр Табала
Сєвєр. Прощання на блокпосту
Більше тисячі сумчан прийшли на прощання із загиблим в АТО 18-річним «кіборгом»

Брав участь у Революції гідності. Після початку російсько-української війни долучився до лав Добровольчого Українського корпусу. Був поранений, але залишився в строю.

Обставини загибелі

Загинув 6 листопада 2014 року від артилерійського снаряду 100-мм протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі в аеропорту Донецька.

Похований на Алеї Слави Центрального міського цвинтаря у рідному місті Суми.

Нагороди

Державні

6 грудня 2016 року Президент України Петро Порошенко вручив «Золоту Зірку» Героя бабусі Сергія Табали Людмилі Шепотько[3].

Недержавні

Звання

  • Звання Почесний громадянин міста Суми (17 грудня 2014, посмертно) за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.[4][5]

Вшанування пам'яті

Розпорядженням Сумского міського голови від 19 лютого 2016 року № 43-Р іменем Сергія Табали («Севера») названо вулицю м. Суми (колишня назва – «вулиця Паризької Комуни»)[6].

На честь Сергія Табали встановлена меморіальна дошка в Сумській спеціалізованій школі № 9, міста Суми[7].

пам'ятник добровольцям у селі Святопетрівському, прототипом якого послугував Сергій Табала

Фотографія Сергія Табали у аеропорту Донецька стала образом для створення пам'ятника українським добровольцям, встановленому у селі Святопетрівське, Київської області.[8]

29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.[джерело?]

У 2021 році, до 30-річчя відновлення Незалежності України, був зображений серед тридцяти осіб на картині художника Артура Орльонова «Становлення нації».[9]

Примітки

  1. Табала Сергій Олександрович. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
  2. Указ Президента України від 21 листопада 2016 року № 516/2016 «Про присвоєння С.Табалі звання Герой України»
  3. Президент вручив «Золоті зірки» Героїв України рідним загиблих героїв Андрія Снітка та Сергія Табали // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 грудня 2016
  4. Рішення Сумської міської ради № 3816-МР від 17 грудня 2014.
  5. Почесні громадяни міста Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine., Муніципальний інформаційний портал.
  6. У СУМАХ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ 85 ВУЛИЦЬ, ПРОВУЛКІВ, ПРОЇЗДІВ І СКВЕРІВ. ПЕРЕЛІК.
  7. КНИГА ПАМ'ЯТІ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
  8. На Київщині увічнили наймолодшого «кіборга», що загинув на Донбасі (ФОТО), depo.ua.
  9. «Становлення нації»: художник зобразив на картині українських героїв, серед яких є вінничани - VежA. Vежа (укр.). 25 серпня 2021. Процитовано 6 листопада 2021.

Посилання

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 169
21 листопада 2016
Наступник:
Снітко Андрій Володимирович Яровий Микита Олександрович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.