Тарновський Василь Васильович (молодший)
Васи́ль Васи́льович Тарно́вський (молодший) (20 березня (1 квітня) 1838, Антонівка — 13 (25) червня 1899 Качанівка) — громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат.
| Василь Васильович Тарновський | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Гетьман |
| Народився |
20 березня (1 квітня) 1838 Ічнянський район, Україна |
| Помер | 13 липня 1899 (62 роки) |
| Поховання | |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Місце проживання | Качанівка |
| Діяльність | громадський активіст |
| Відомий завдяки | громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира |
| Вчителі | Волосков Олексій Якович |
| Рід | Тарновські |
| Батько | Тарновський Василь |
Біографія
Василь Тарновський (молодший) народився 20 березня (1 квітня) 1838 року у селі Антонівка Пирятинського повіту Полтавської Губернії в родині Василя Тарновського (старшого). Закінчив Інженерне училище в Петербурзі, потім — історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Шість разів його обирали повітовим предводителем дворянства.
Став маршалом Ніжинського повіту (1875–1887). Глибоко шанував Тараса Шевченка й допомагав йому, був щедрим меценатом українських культурних починів, зокрема допомагав «Київській Старовині» у 1890-их роках, Київському історичному музею, дбав про упорядкування могили Шевченка в Каневі тощо.
Зібрав велику колекцію козацько-гетьманської музейної й архівної старовини і створив унікальну збірку Шевченкіани. Видав альбом з фотографіями Шевченкових офортів і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів («Исторические деятели Юго-Западной России». В. Антоновича й В. Беца).
Фундатор Музею Українських старожитностей (нині Чернігівський державний історичний музей), який він записав 1897 Чернігівському Земству.
В його маєтку — Качанівці — збиралися визначні діячі української культури (М. Костомаров, П. Куліш, Марко Вовчок, О. Лазаревський, В. Горленко та інші), а також Ілля Рєпін, М. Ґе та інші, у колі яких Тарновський мав дружнє прізвисько «Гетьман».
Помер 13 (25) червня 1899 року. Похований в Києві на Звіринецькому кладовищі.
Тарновський в своєму маєтку Качанівка з шаблею Мазепи в руках. ХІХ століття.
Могила Василя Тарновського
Родинне поховання Тарновських
Див. також
Посилання
- Тарновський Василь Васильович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 43-45.
- Тарновський Василь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1880. — 1000 екз.
Література
- Піскова Є. М. Тарновський Василь Васильович (молодший) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 34. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Універсальна енциклопедія «Черкащина» / Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 846—847.
- Віктор Жадько. Український некрополь. — К., 2005. — С. 305.
- Каталог украинских древностей коллекции В. В. Тарновского. Київ, 1898.