Тваринне населення

Тваринне населення — історично складена сукупність угруповань тварин у межах певної території (акваторії)[1][2][3][4][5].

Тваринне населення байрачного лісу (домінуючі і субдомінуючі види хребетних)

Тваринне населення, на відміну від поняття «фауна», характеризується не лише видовим складом, але головним чином чисельністю та поєднанням різних життєвих форм тварин, їх просторовою структурою та динамікою[3][6][7][8][9] .

Тваринне населення іноді помилково вживається як синонім поняття «тваринний світ». Тваринний світ є більш широким поняттям, яке включає фауну і тваринне населення певної території (акваторії), наприклад, тваринний світ Європи, тваринний світ Чорного моря[4][2][10][6].

Поняття «тваринне населення» в зоології аналогічне поняттю «рослинність» у ботаніці[1][11][4].

Класифікація тваринного населення

Класифікацію тваринного населення будують на біогеографічних, екологічних, палеозоологічних та інших принципах[12][13][2].

Для аналізу і класифікації тваринного населення певної території (акваторії) традиційно використовують тільки більш-менш помітну частину тваринних угруповань — хребетних тварин (ссавців, птахів, плазунів, земноводних, риб). Рідше з цією метою використовуються безхребетні[14][2].

Просторові закономірності поширення тваринних угруповань залежать від еколого- географічних чинників, які діють у планетарному, регіональному та місцевому масштабах. Тому поняття «тваринне населення» традиційно використовується для характеристики вищих таксономічних одиниць в біогеографії (типи біомів, біотичні царства, області, провінції), рідше в фізичній географії (фізико-географічні країни, пояси, зони). Приклади: 1) тваринне населення Палеарктики; 2) тваринне населення тайги; 3) тваринне населення степової зони[15][16][2][17].

За ландшафтно-географічним принципом тваринне населення поділяють на:

У межах кожної природної зони інтразональне тваринне населення має свої специфічні риси, наприклад, тваринне населення байрачних лісів, приморських лук та солончакових боліт в Степовій зоні України [14][2].

У біоценології поняття «тваринне населення» іноді використовується як синонім тваринного угруповання, або зооценозу. Приклади: 1) тваринне населення липової діброви; 2) тваринне населення верхового болота; 3) тваринне населення дна озера (бентос)[18][19].

Тваринне населення України

Основні типи тваринного населення

На території України поширені 4 основних рівнинних (зональних) та 2 гірських типи тваринного населення[20][17]:

Інтразональні типи тваринного населення

За межами плакорних місцевостей поширені інтразональні ландшафтні комплекси з відповідними рослинністю і тваринним населенням: заплави річок, ерозійно-балкові урочища, луки, болота, озера, солончаки, кам'янисті відслонення і т. п. Інтразональне тваринне населення кожної природної зони несе специфічні зональні риси[17][21].

Тваринне населення окремого регіону

Як приклад класифікації тваринного населення окремого регіону можна навести класифікацію тваринного населення Запорізької області[22][23][24]:

Основні типи/підтипи водного (гідробіонтного) тваринного населення:

Див. також

Примітки
  1. Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография : учебник. — М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. — 304 с. (с. 7)
  2. Чернов Ю. И. Экология и биогеография. Избранные работы. — М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2008. — 580 с.
  3. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энцикл., 1986. — 832 с. (с. 665)
  4. Географический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энцикл., 1988. — 432 с. (с. 96)
  5. Биогеография / Г. М. Абдурахманов, Д. А. Криволуцкий, Е. Г. Мяло и др. — М. : Академия, 2003. — 480 с.
  6. Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М.  Ситника, Р. В. Чаговця. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1974. — 552 с. (с. 473)
  7. Географический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энцикл., 1988. — 432 с. (с. 96, 320)
  8. Реймерс Н. Ф. Природопользование : словарь-справочник. — М. : Мысль, 1990. — 640 с. (с. 300, 548)
  9. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев : Гл. ред. МСЭ, 1990. — 408 с. (с. 190, 331—332)
  10. Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография : учебник. — М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. — 304 с.
  11. Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — К.&nbsp: Наук. думка, 1984. — 308 с. (с. 205)
  12. Биогеография / Г. М. Абдурахманов, Д. А. Криволуцкий, Е. Г. Мяло и др. — М. : Академия, 2003. — 480 с. (с. 5—13)
  13. Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография мира. : уч. пособие. — М. : Высш. школа, 1985. — 272 с. (с. 10—15)
  14. Чернов Ю. И. Природная зональность и животный мир суши. — М. : Мысль, 1975. — 224 с.
  15. Биогеография / Г. М.  Абдурахманов, Д. А. Криволуцкий, Е. Г. Мяло и др. — М. : Академия, 2003. — 480 с.
  16. Второв П. П., Дроздов Н. Н. Биогеография мира. : уч. пособие. — М. : Высш. школа, 1985. — 272 с.
  17. Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України : підручник. — К. : Т-во «Знання», 2006. — 511 с.
  18. Структура і функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах : Тези I міжнародної конференції, 17—20 вересня 2001. — Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. — 248 с.
  19. Биология. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : БРЭ, 1999. — 864 с.
  20. Природа Украинской ССР: Животный мир / В. И. Монченко, В. Г.  Долин, В. М. Ермоленко и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с.
  21. Географический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энцикл., 1988. — 432 с.
  22. Петроченко В. І. Природа Запорізького краю : довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с.
  23. Петроченко В. І. Тваринний світ Запорізької області : навч.-метод. посібник. — Запоріжжя, 2011. — 68 с.
  24. Петроченко В. І. Біологічне різноманіття Запорізької області : метод. посібник. — Запоріжжя, 2015. — 96 с.

Джерела
  • Биогеография / Г. М. Абдурахманов, Д. А. Криволуцкий, Е. Г. Мяло и др. — М. : Академия, 2003. — 480 с. — ISBN 5-7695-0976-7
  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энцикл., 1986. — 832 с.
  • Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1974. — 552 с.
  • Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : уч. пособие. —. М. : Высш. школа, 1985. — 272 с.
  • Второв П. П., Дроздов Н. Н.. Биогеография : учебник. — М. : Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. — 304 с. — ISBN 5-305-00024-6.
  • Географический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Ф. Трешников. — М. : Сов. энцикл., 1988. — 432 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев : Гл. ред. МСЭ, 1990. — 408 с. — ISBN 5-88550-006-1
  • Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України : підручник. — К. : Т-во «Знання», 2006. — 511 с. — ISBN 966-620-248-4
  • Петроченко В. І. Природа Запорізького краю: довідник. — Запоріжжя : Тандем Арт Студія, 2009. — 200 с. — ISBN 978-966-1682-12-1.
  • Природа Украинской ССР: Животный мир / В. И. Монченко, В. Г. Долин, В. М. Ермоленко и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с.
  • Чернов Ю. И. Природная зональность и животный мир суши. — М. : Мысль, 1975. — 224 с.
  • Чернов Ю. И. Экология и биогеография. Избранные работы. — М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2008. — 580 с. — ISBN 978-5-87317-528-4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.