Теорема про вирізання
В алгебричній топології, галузі математики, теорема про вирізання є теоремою про відносну сингулярну гомологію, що є одним із базових результатів всієї теорії гомології. Зокрема твердження є однією з аксіом Ейленберга — Стінрода.
Для топологічного простору і підпросторів і таких, що також є підпростором теорема стверджує, що за певних обставин можна видалити з обох просторів так, що відносні гомології пар і є ізоморфними.
Це допомагає в обчисленні сингулярних груп гомологій, оскільки іноді після вилучення відповідного обраного підпростору одержуються простори для яких обчислення гомологій є простішим.
Твердження
Якщо то кажуть, що можна вирізати, якщо відображення включення пари у пару породжує ізоморфізм відносних гомологій:
Теорема стверджує, що якщо замикання міститься у внутрішності то можна вирізати.
Доведення
Спершу доведемо, що кожен елемент є лінійною комбінацією сингулярних симплексів образи яких належать внутрішності або
Для цього для довільного топологічного простору можна ввести для кожного n гомоморфізм що для сингулярного симплекса задається як:
де позначає гомоморфізм, що переводить стандартний n-симплекс (який можна розглядати як елемент симпліціального ланцюгового комплексу) у суму n-симплексів одержаних барицентричним розбиттям стандартного симплекса із врахуванням їх орієнтації.
Гомоморфізм є ланцюговим відображенням. Справді:
У цих рівностях позначає вкладення r-ї грані у стандартний симплекс.
Також є ланцюгово гомотопним до тотожного відображення. Цей факт достатньо довести для довільного сингулярного симплекса Нехай є сингулярним n-симплексом, де позначає стандартний симплекс. Потрібно знайти гомоморфізм заданий для всіх n, для якого Для задання такого гомоморфізму зручно розглянути ланцюговий комплекс елементами якого є афінні відображення із стандартних симплексів у стандартний симплекс з очевидним граничним відображенням. Тоді відображення породжує ланцюгове відображення Тому, якщо на можна задати ланцюгову гомотопію між гомоморфізмом поділу і тотожним гомоморфізмом (тобто на множині афінних сингулярних симплексів), тоді для тотожного відображення можна ввести Застосувавши відображення до рівності звідси одержується необхідна рівність
Для задання відображення спершу можна зауважити, що всі афінні сингулярні симплекси на однозначно визначаються образами вершин відповідних стандартних симплексів. Якщо є афінним сингулярним симплексом у і a є довільною точкою позначимо афінний сингулярний симплекс при якому образом першої вершини є a, а образами наступних вершин є відповідні образи вершин при відображенні Цю конструкцію можна продовжити і на формальні суми афінних сингулярних симплексів. Нехай також b позначає барицентр симплекса
З цими позначеннями задається індуктивно по у Для за означенням є нульовим гомоморфізмом. Якщо є задано на всіх для k < m і то за означенням:
Тоді
Але (із врахуванням індукції):
оскільки і Тому остаточно:
тобто і як наслідок є ланцюговими гомотопіями.
Далі можна продовжити до ланцюгового відображення що є ланцюгово гомотопною до тотожного відображення. Також відображення можна застосовувати повторно.
Оскільки за умовами теореми внутрішності і утворюють відкрите покриття простору то для довільного сингулярного симплекса прообрази цих множин при відображенні утворюють відкрите покриття стандартного симплекса. Оскільки при барицентричному розбитті діаметр одержаних симплексів строго зменшується, то згідно леми Лебега для деякого r при застосуванні процесу барицентричного розбиття r разів усі одержані симплекси належать якомусь із двох елементів відкритого покриття стандартного симплекса. Тоді є лінійною комбінацією сингулярних n-симплексів образ кожного із яких належать внутрішності або Також очевидно для скінченної кількості сингулярних симплексів можна підібрати r єдине для всіх симплексів.
Нехай тепер і є представником цього елемента. Оскільки є ланцюгово гомотопним до тотожного відображення, то для кожного r елементи і відрізняються на граничний елемент і всі теж є представниками Із попереднього, для достатньо великого r елемент є лінійною комбінацією сингулярних симплексів образи яких належать або або (навіть їх внутрішностям). Але тоді Це доводить, що є сюр'єкцією.
З іншого боку нехай і Тоді z як сума сингулярних симплексів у є рівною де Нехай для r елемент є лінійною комбінацією сингулярних сиплексів образи яких є у або тобто де
Тому і
Але і тому ці елементи належать Як наслідок належить і тому і тому z є представником нульового елемента у Тому є ін'єктивним відображенням.
Див. також
Література
- Hatcher, Allen (2002). Algebraic Topology. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-79540-0..
- Maunder, Charles Richard Francis (1980). Algebraic topology. Cambridge University Press. ISBN 9780521231619.
- Vick, James W. (1994). Homology Theory: An Introduction to Algebraic Topology. Graduate Texts in Mathematics 145. Springer. ISBN 9780387941264.