Теракотовий Геракл із Керчі

Під час хижацьких розкопок 1905 року одного поховання на цвинтарі Пантікапея була знайдена непограбована в давнину могила з багатим інвентарем. Серед знайденого —

• золоті сережки
• дві золоті каблучки
• золоте листя від ювелірної прикраси (вінка)
• скляний бальзамарій
• бурштинові намистини
• вістря стріли з кістки
• ювелірний виріб з сердоліку
• уламки теракотового глека
• фібула зі срібла (вкрадена)
• чотирикутне дзеркало з бронзи (вкрадене)

Нерозкрадений під час розкопок інвентар і передали в Імператорський Ермітаж, найбільший археологічний музей Російської імперії.

Уламки теракоти склеїли реставратори й отримали фігурний глечик у вигляді чоловічої голови, вкритої червоним лаком. Пошкодженою була лише верхівка горловини глека, загальна висота збереженої частини — 16,5 сантиметрів. На дослідників дивилося молоде обличчя чи то атлета, чи то міфічного героя. Безбородий, з низьким чолом і кучерявим волоссям, зі спокійним, впевненим виразом обличчя, голову якого прикрашав вінок з дубового листя. Горловину фігурного глека утворював шерехатий виступ, до якого кріпилася ручка. Використана світла, коричнева глина, добре випалена. Поверхня шерехата, трохи пошкоджена — при повній збереженості голови і обличчя персонажа.

Геракл в музеї Піо-Клементіно, Ватикан, Рим. Бронзова скульптура.

В мистецтві Стародавньої Греції склалося щонайменше три типи іконографічного образу Геракла.

• Геракл у вигляді маляти, що бореться зі зміями, яких наслала на дітей-близнюків ревнива дружина Зевса — Гера, аби убити їх.
• Геракл у вигляді молодого, безбородого атлета, що обирає свій майбутній життєвий шлях (Геракл або Геркулес на перетині шляхів).
• Кремезний, бородатий герой з левиною шкірою на плечах, що використовує голову лева як шолом, або похмурого й утомлено спираючогося на велику палицю.

Всі три типи активно використані в мистецтві Стародавньої Греції і Риму, про що свідчать численні уламки мармурових скульптур, бронзові і теракотові скульптури невеликих розмірів, рельєфи, фігури на чорнолаковому і червонолаковому вазопису, давньогрецькі монети, фрески в Помпеях тощо.

Всі три іконографічні типи Геракла успадкувало і використало західноєвропейське мистецтво 15-18 століть.

• 
  Геракл і Геріон, чорнофігурний вазопис. Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса, Палермо.
• 
  Геракл і Афіна, вазописець Дуріс.
• 
  Вазописець Ефроній, голова Геракла
• 
  Срібна тетрадрахма, Париж, Кабінет медалей
• 
  Худ. Себастьяно Річчі. «Геракл і Какус». Галерея Уффіці.
• 
  «Геракл і Какус», бронза, висота 40 см.
• 
  «Геракл і Какус», сад бароко Бомарцо, Італія
• 
  Бачо Бандінеллі. «Геракл і Какус», Флоренція

Мітрідат VI Евпатор, мармур, Лувр.

Появу фігурного глечика з головою Геракла вдалося пов'язати з історичними подіями і війною Мітрідата VI з Римською імперією. Мітрідат VI Евпатор (132—63 до н. е.) — цар Понтійського царства у північно-східній частині Малої Азії. Після перемоги над римськими легіонами, цар переніс власну резиденцію в Пергам. Грецька діаспора Малої Азії радо вітала молодого переможця, якого почали порівнювати то з Александром Макдонським, то з Гераклом. Так, в Пергамі в 80-ті роки 1-го століття до н. е. був створений рельєф, де царя відобразили у вигляді Геракла, що вивільняв від кайданів героя Прометея (останній піклувався про людей і викрав для них вогонь з неба і приніс на землю.) Голова лева як шолом вкриває і голову царя Мітрідата VI Евпатора зі збірок давньогрецьких скульптур музею Лувр.

У майстернях Малої Азії була виготовлена і бронзова скульптура царя Мітрідата VI, яку визолотили. Пізніше її захопили римляни і перевезли в Італію, скульптуру урочисто везли вулицями Рима під час тріумфу Лукулла як військовий трофей.

Стрічки вінка з дубовим листям на голові фігурного глечика з Керчі цілком повторюють стрічки царського вінка Мітрідата VI Евпатора на монетах, карбованих на його честь. Мітрідата VI вшановували і в Північному Причорномор'ї, в Пантікапеї. Мешканці звернулись до нього і він допоміг військами в боротьбі зі скіфами. Місцеві греки в знак подяки почали карбувати монети у вигляді царя з левиною шкірою Геракла. Знають археологи і про масове виготовлення на Боспорі теракот у вигляді Геракла. Найбільша їх кількість припадає саме на 2-ге і 1-ше століття до н. е., роки найбільшого шанування Мітрідата VI Евпатора.

Майстерно виконаний фігурний глек з Керчі якось пов'язаний з тим культом Мітрідата VI, адже образ Геракла тоді пов'язували з царем. Теракотовий глечик, ймовірно, виконали в керамічних майстернях Малої Азії, а потім торговими шляхами перевезли до Пантікапея. Так він кінець кінцем потрапив в багате поховання.

Герма з молодим Гераклом, римська копія з грецького оригінала 5 ст. до н. е., Рим.

• Теракота
• Пантікапей
• Царський курган
• Геракл
• Гера
• Мітрідат
• Мітрідат VI Евпатор
• Фреска
• Герма
• Реставрація (мистецтво)
• Ваза з восьминогом
• Геркулес на перетині шляхів
• Чорнофігурний вазопис
• Червонофігурний вазопис
• Дуріс, вазописець
• Ефроній, вазописець
• Помпеї
• Третій стиль давньоримських фресок
• Четвертий стиль давньоримських фресок
• Список давньогрецьких бронзових скульптур

• «Сообщения Государственного Эрмитажа», № 46, Л, «Искусство», 1981, с. 43-44.
• Словник античної міфології.
• J.D. Beazley, The Development of Attic Black-Figure.
• J.D. Beazley, Attic Black-figure vase painters, London, 1956.
• John Boardman, Athenian Black Figure Vases, London, 1974.
• D. Williams, Greek Vases, London, 1985.
• P. Arias, M. Hirmer, History of Greek Vase Painting, 1962.
• J. D. Beazley, Potter and Painter in Ancient Athens, 1944.
• J. D.Beazley, Paralipomena, 1971.
• H. Payne, Necrocorinthia, 1931.
• D. A. Amyx, Corinthian Vase Painting of the Archaic Period, 3 vols, 1988.
• Joseph Veach Noble: The Techniques of Painted Attic Pottery. New York 1965.
• Эрмитаж за 200 лет (1764 — 1964) Л-М,, 1966 (рос).