Терлецький Віктор Володимирович

Батько, Володимир Васильович Терлецький, виходець із Чернігівщини. У повоєнне життя мешкав у Тульській області. На початку 50-х, родина вирішує перебратися до України. Їде спочатку до Харківщини, а потім у Глухів, де у Віктора Володимировича пройшло дитинство.

Глухівську школу закінчив у 1953. Отримав вищу освіту в Київському педагогічному інституті ім. М. Горького (1957).

Вчителював на Київщині. Із 1960 р. оселився в Шостці. Працював вчителем фізики і математики, заступником директора шкіл з навчально-виховної роботи, директором професійно-технічних училищ № 10 та № 19, заступником директора школи № 12. Живе у м. Шостка Сумської області. Був членом Товариства "Знання", Товариства охорони пам’яток історії та культури України. Очолює Шосткинську організацію всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка.

У 1965 захопився краєзнавством і літературознавством. Коло зацікавлень  — історія, персоналії рідного краю, творча спадщина Т. Г. Шевченка, П. Куліша, дослідження житття та діяльності К. Д. Ушинського, а також літературно-історичної пам’ятки — "Слова о полку Ігоревім". В. Терлецький на основі архівних знахідок, глибокого вивчення писемних, мало вивчених джерел встановив: К. Д. Ушинський був походженням українцем, коріння його роду лежало в Охтирському і Лебединському повітах Українсько-Слобідської губернії, розкрив його родинні зв'язки з П. Кулішем. За ініціативи В. Терлецького було відновлено музей педагога в с. Богданка, у приміщенні колишньої школи ім. К. Д. Ушинського.

Надрукував сотні публікацій: в альманахах (альманах літераторів Сумщини "Слобожанщина"), збірниках, журналах і газетах: «Київ», «Полярная звезда», «Урал», «Литературная Грузия», «Книжник», «Початкова школа», «Народна творчість та етнографія», «Архіви України», «Пам'ятники України», "Сіверянський літопис" та інші. 33 статті В. Терлецького увійшли до енциклопедичного довідника "Сумщина в іменах" (2003).