Терлюга Анжеліка Володимирівна

Анжеліка Володимирівна Терлю́га (нар. 27 березня 1992, Одеса) українська каратистка, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року. Заслужений майстер спорту України. Змагається у ваговій категорії до 55 кг.

Терлюга Анжеліка Володимирівна
Загальна інформація
Національність українка
Громадянство  Україна
Народження 27 березня 1992(1992-03-27)[1] (29 років)
Одеса
Вага 55 кг
Alma mater Національний університет «Одеська політехніка»[1]
Чоловік Володимир Зарецький
Спорт
Вид спорту карате
Дисципліна куміте
Участь і здобутки
 Терлюга Анжеліка Володимирівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник  Україна
карате
Олімпійські ігри
Срібло Токіо 2020 куміте 55 кг
Чемпіонати Європи
Золото Гвадалахара 2019 командне куміте
Золото Новий Сад 2018 куміте 55 кг
Золото Коджаелі 2017 командне куміте
Срібло Монпельє 2016 куміте 55 кг
Бронза Коджаелі 2017 куміте 55 кг
Бронза Тампере 2014 командне куміте
Європейські ігри
Срібло Мінськ 2019 куміте 55 кг

Її двічі визнавали найкращою спортсменкою України: у травні 2018 року та в січні 2020 року[2], найкращим тренером місяця визнавали наставника Анжеліки Дениса Морозова[3]. 2018 року очолила рейтинг Міжнародної федерації карате у своїй ваговій категорії[4].

У 2021 році увійшла до рейтингу Forbes.ua 30 до 30.[5]

Життєпис

У листопаді 2011 року Терлюга виграла першу медаль Прем'єр-Ліги у кар'єрі, ставши бронзовою призеркою змагань у Зальцбурзі. У вересні 2015 року на турнірі Карате 1 Прем'єр-Ліги, який відбувався в Корбузі, Анджеліка вперше в кар'єрі виграла золоту медаль.

Сезон 2016 року Терлюга розпочала, потрапляючи у список призерів на трьох турнірах поспіль. Потім вона вперше виграла особисту медаль чемпіонату Європи. На змаганнях у Монпельє, Анджеліка вийшла у фінал, де поступилася італійці Сарі Кардін. На чемпіонаті світу в першому поєдинку українка перемогла болгарку Сільвію Вангелову, а у другому чилійку Кароліну Віделу. Після цього вона знову зустрілася з Сарою Кардін, якій поступилася.

Сезон 2017 року Терлюга провела також дуже успішно. Українка перемогла на двох турнірах серії Карате 1 Прем'єр-Ліги (Роттердам, Лейпциг) та на двох турнірах Карате 1 Серії А (Зальцбург, Окінава). Також на чемпіонаті Європи Анджеліка виграла бронзову медаль в особистому куміте та стала чемпіонкою в командному куміте.

2018 рік Терлюга розпочала на турнірі Прем'єр-Ліги у Парижі, де завоювала бронзову медаль. Також бронзову медаль вона завоювала на турнірі Прем'єр-Ліги у Роттердамі. Пізніше, на чемпіонаті Європи у Новому Саді Анджеліка вперше в кар'єрі зуміла стати чемпіонкою в особистому куміте. До кінця сезону вона перемогла на турнірах Прем'єр-Ліги у Берліні та Шанхаї, а також на турнірі Серії А в Сантьяго. Незважаючи на успішні результати протягом року, виграти медаль чемпіонату світу українці не вдалося. Там жереб звів її у першому поєдинку з дуже сильною болгарською каратисткою Івет Горановою, якій Терлюга програла.

Сезон 2019 року став для Анджеліки одним з найкращих у кар'єрі. Вона взяла участь у семи турнірах серії Карате 1 Прем'єр-Ліги, на яких здобула п'ять перемог (турніри в Парижі, Рабаті, Шанхаї, Токіо та Москві) та виграла срібну медаль (турнір в Дубаї). Також вона виграла срібну та бронзову медаль на турнірах Карате 1 Серія А в Сантьяго та Зальцбурзі. На чемпіонаті Європи у Гвадалахарі Анджеліка вийшла у півфінал, де поступилася турецькій каратеці Тубі Якан, а поєдинок за бронзову медаль українка програла болгарці Івет Горановій. У командному куміте українська команда стала найсильнішою, а Анджеліка стала стала триразовою чемпіонкою Європи[6]. Найважливіше досягнення сезону Терлюга здобула на Європейських іграх у Мінську. На груповому етапі вона взяла реванш за чемпіонат Європи у турецької каретеки Туби Якан та здолала британку Аммі Коннел. У третьому поєдинку групи Анджеліка поступилася Івет Горановій, але з другого місця зуміла вийти у півфінал. Там вона перемогла фіналістку останнього чемпіонату світу Яну Бітч з Німеччини. У фіналі її суперницею знову стала Івет Горанова, якій Анджеліка вдруге програла, ставши срібною призеркою[7]. За підсумками сезону Терлюга втретє поспіль стала найкращою каратисткою року у своїй ваговій категорії[8].

Сезон 2020 року для Терлюги розпочався 10 січня на турнірі Карате 1 Серія А в чилійському Сантьяго, де вона здобула перемогу[9]. 24 січня на турнірі Прем'єр-Ліги в Парижі вона вийшла у фінал, але там поступилася росіянці Анні Чернишовій[10]. За підсумками місяця, НОК України визнав її найкращою спортсменкою місяця[11]. Це друга така нагорода у кар'єрі спорсменки. 14 лютого Анджеліка здобула перемогу на турнірі Прем'єр-Ліги в Дубаї та стала першою серед українських каратистів, хто гарантував собі ліценцію на Олімпійські ігри[12]. Пізніше, у своєму Instagram, вона оголосила про те, що на цих змаганнях зламала руку та пропустить найближчий турнір у Зальцбурзі[13].

Міко Маяхару проти Анджеліки Терлюги на Олімпійських іграх 2020

У березні 2021 року відбувся перший турнір Карате 1 Прем'єр-Ліги, у якому Терлюга взяла участь після пандемії COVID-19. У Стамбулі вона зуміла виграти бронзову медаль. Наступного місяця, у Лісабоні, відбувся наступний етап Прем'єр-Ліги, де українка перемогла, підтвердивши своє місце в олімпійському рейтингу та гарантувавши собі участь в Олімпійських іграх[14][15]. Незважаючи на успішний початок сезону Анджеліці не вдалося виграти медаль чемпіонату Європи, який відбувався в Поречі. У третьому раунді змагань вона поступилася італійській каратеці Сарі Кардін та вибула зі змагань[16].

5 серпня 2021 року Анжеліка Терлюга завоювала срібну медаль для України на літніх Олімпійських іграх 2020 року в Токіо [17][18]. Українка потрапила у групу B, де перемогла господарку змагань Міко Маяхару та єгиптянку Радва Саєд. У нічию завершилися її сутички з автрійкою Беттіною Планк та казашкою Молдір Жангбирбай. Набравши шість очків вона з першого місця вийшла у півфінал та гарантувала собі медаль змагань. У півфінальній сутичці їй вдалося пройти Вен Тзу Юн, спорсменку із Китайського Тайбею, але у фіналі вона поступилася своїй головній суперниці Івет Горановій, ставши срібною призеркою змагань.

Досягнення

Анджеліка Терлюга на переможному турнірі Карате 1 Прем'єр-Ліги у Берліні у вересні 2018 року
  • Чемпіонка Європи 2018 (особисте куміте).
  • Чемпіонка Європи 2017, 2019 (командне куміте).
  • Чемпіонка Європи серед студентів 2011 року (командне куміте).
  • Срібна призерка
    • чемпіонату Європи 2016 (особисте куміте).
    • Європейських ігор 2019.
  • Бронзова призерка чемпіонату Європи 2014 (командне куміте), 2017 (особисте куміте).
  • Переможниця турнірів серій
    • «Карате 1 Прем'єр-Ліга» (10): Кобург (2015), Роттердам (2017), Лейпциг (2017), Берлін (2018), Париж (2019), Рабат (2019), Шанхай (2019), Токіо (2019), Москва (2019), Дубай (2020).
    • «Карате 1 Серія А» (5): Зальцбург (2017), Окінава (2017), Сантьяго (2018, 2020), Шанхай (2018).
  • Володарка титулу Grand Winner KARATE1 2017, 2019.
  • Срібна призерка турнірів серії «Карате 1 Прем'єр-Ліга» (3): Париж (2016), Дубай (2019), Париж (2020).
  • Бронзова призерка турнірів серії «Карате 1 Прем'єр-Ліга» (6): Зальцбург (2011, 2019), Шарм-Ель-Шейх (2016), Роттердам (2016, 2018), Париж (2018).
  • Срібна призерка турнірів серії «Карате 1 Серія А» (1): Сантьяго (2019).
  • Бронзова призерка турнірів серії «Карате 1 Серія А» (1): Зальцбург (2019).
  • Бронзова призерка чемпіонату Європи серед студентів 2011 року (особисте куміте).
  • Неодноразова чемпіонка України в особистому куміте.

Світовий рейтинг: 1-е місце (26.02.2020)

Особисте життя

Анджеліка Терлюга робить селфі з Президентом України Володимиром Зеленським під час проводів збірної України на Олімпійські ігри

У вересні 2021 року вийшла заміж за Володимира Зарецького, рідного брата української та азербайджанської каратистки Ірини Зарецької[19].

Державні нагороди

  • Орден княгині Ольги II ст. (16 серпня 2021) За досягнення високих спортивних результатів на ХХХІІ літніх Олімпійських іграх в місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.[20]
  • Орден княгині Ольги III ст. (15 липня 2019) за досягнення високих спортивних результатів на ІІ Європейських іграх 2019 в Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України.[21]

Примітки

  1. https://olympics.com/tokyo-2020/olympic-games/en/results/karate/athlete-profile-n1337148-terliuga-anzhelika.htm
  2. Каратистка Анжеліка Терлюга стала кращою спортсменкою місяця в Україні // «UATV». — 2020. — 3 лютого.
  3. Каратистка Терлюга визнана найкращою спортсменкою січня в Україні. РБК-Украина (рос.). Процитовано 4 лютого 2020.
  4. Українські каратисти Станіслав Горуна і Анжеліка Терлюга очолили світовий рейтинг WKF у своїх вагових категоріях.
  5. Анжеліка Терлюга, forbes.ua
  6. Украинки стали чемпионками Европы в командном кумитэ
  7. Терлюга завоевала серебро Европейских игр
  8. Терлюга третий год подряд стала лучшей в рейтинге Всемирной федерации каратэ по итогам сезона
  9. Терлюга победила на турнире серии Karate1 Serie A в Сантьяго
  10. Терлюга добыла серебро на турнире серии Karate1 Premier League в Париже
  11. Терлюга признана лучшей спортсменкой января в Украине
  12. Терлюга выиграла турнир Karate1 Premier League в Дубае
  13. Терлюга сломала руку и пропустит турнир в Зальцбурге
  14. Каратисты Терлюга и Горуна квалифицировались на Олимпиаду по результатам турнира в Португалии
  15. Терлюга завоевала золото на турнире в Португалии
  16. Горуна и Серегина вышли в финал ЧЕ-2021 по каратэ, Терлюга покинула турнир
  17. Олімпіада: каратистка Терлюга бере «срібло» в Токіо
  18. Каратистка Анжеліка Терлюга здобула срібну медаль для України
  19. Анжелика Терлюга вышла замуж
  20. Указ Президента України № 361/2021 від 16 серпня 2021 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів — учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів"
  21. Указ Президента України №522/2019 «Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на II Європейських іграх». Президент України. 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 8 червня 2021.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.