Тернате (місто)

Терна́те (індонез. Kota Ternate) — місто на острові Тернате, найбільше місто в індонезійській провінції Північне Малуку на Молуккських островах в Індонезії. Було столицею історичного султанату Тернате та фактичною столицею провінції Північне Малуку, поки у 2010 році цей статус офіційно не надали місту Софіфі на сусідньому острові Халмахера. Знаходиться біля західного узбережжя більшого острова Халмахера. Населення в місті близько 200 000 на 111,39 км 2.[4]

Тернате
індонез. Kota Ternate
герб
Основні дані
0°47′ пн. ш. 127°22′ сх. д.
Країна  Індонезія[1]
Адмінодиниця Північне Малуку[1]
Столиця для Султанат Тернате (Султанат, колишня держава, Indonesian monarchy)
Поділ
  • Pulau Batang Duad, Pulau Ternated, Pulau Motid, Pulau Hirid, Kota Ternate Selatand, Kota Ternate Tengahd, Kota Ternate Utarad, Q61364744?
    • Площа 162,03 км²[2]
    Населення 204 215 осіб (2014)[3]
    Висота НРМ 371 м
    Телефонний код (+62) 62921
    Часовий пояс UTC+9 (Північне Малуку)
    Номери автомобілів DG
    GeoNames 7910935
    OSM ↑2396796 ·R (Північне Малуку)
    Міська влада
    Вебсайт ternatekota.go.id
    Мапа
     Тернате у Вікісховищі

    Давній ісламський Султанат Тернате мав довгу історію суперництва із сусіднім Султанатом Тідоре . Острівці були колись одним з найбільших світових виробників гвоздики[5], що дозволило їх султанам стати одними з найбагатших і найпотужніших з усіх султанів в індонезійському регіоні. У доколоніальну епоху Тернате був домінуючою політичною та економічною силою над більшістю «островів прянощів» на Малуккському архіпелазі.

    «Тернатське ессе», що стала першопрохідцем теорії про еволюцію природним відбором, був написаний на острові Альфредом Расселом Уолласом у 1858 році та надісланий Чарльзу Дарвіну. Дарвін відразу ж опублікував твір Уолласа поряд із його власними думками про теорію.

    Історія

    Доколоніальна історія
    Ворота палацу Терната Султанату.

    Тернате і сусідній Тідоре були найбільшим світовим виробником гвоздики, завдяки якій правителі стали одними з найбагатших і найпотужніших султанів в індонезійському регіоні. Більша частина їхнього багатства, однак, була витрачена на боротьбу між собою. До тих пір, поки голландці не завершили колонізацію Малуку в 19 столітті, султани Терната правили імперією, які претендували на принаймні номінальний вплив на Амбон, Сулавесі та Папуа[6][7].

    Пік могутності припав на кінець XVI століття під султаном Баабуллою, коли він мав вплив на більшу частину східної частини Сулавесі, району Амбон і Серам та частини Папуа. Він брав участь у жорсткій конкуренції за контроль над своєю периферією з розташованим неподалік султанатом Тідора. За словами історика Леонарда Андая, «дуалістичне» суперництво Терната з Тідором є домінуючою темою ранньої історії островів Малуку.[8]

    Частково завдяки торгівлі, Тернат був одним з найдавніших місць у регіоні, куди поширився іслам, який ймовірно проник з Яви наприкінці XV століття. Спочатку віра обмежувалася правлячою родиною Тернате і повільно поширювалася на решту населення.

    Європейці
    Рання карта північної Малуку зроблена в епоху відкриттів. Віллем Бльо, 1630 рік
    Охорона султана Терната.
    Живопис колоніальної епохи острова Тернат, бл. 1883—1889.

    Перші європейці, що залишилися на Тернате були частиною португальської експедиції Франсишку Серрана з португальської Малакки, які зазнали кораблетрощі поблизу острову Серам і були врятовані місцевими жителями. Султан Абу-Лаїс з Тернате почув про їхню катастрофу, і, побачивши шанс об'єднатися з потужною іноземною силою, привіз їх до Тернате в 1512 році. Португальцям було дозволено побудувати на острові форт (Кастелла), будівництво якого розпочалося в 1522 році[9].

    Відносини між тернатцями та португальцями були напружені з самого початку. Замкнутий далеко від Європи форпост, як правило, приваблював лише найвідчайдушніших людей, так що загалом погана поведінка португальців, що поєднувалася з нездольними спробами християнізації, як і їх зусилля з монополізації торгівлі спеціями та домінування у місцевій політиці, зробили напруженими відносини з мусульманським правителем Тернатом[10][6].

    У 1535 році король Табаріджи був повалений і відправлений португальцями на Гоа. Він перейшов у християнство і змінив ім'я на Дом Мануель. Після того, як він був оголошений невиновним у звинуваченні проти нього, його відправили назад, щоб відновити на троні. Проте він загинув на шляху в Малаку в 1545 році. Він, однак, заповів острів Амбон своєму португальському хрещеному батьку Йордао де Фрейтасу.[11]

    Коли султан Гасун був страчений і його голову виставили на палі в 1570 році, мусульманські тернатці повстали проти португальців, і тримали їх в облозі в їхньому форті до 1575 року, коли новий султан зробив замок своїм палацом[6]. Амбон став новим центром португальської діяльності в Малуку. Європейська влада в регіоні була слабкою. Тернат став агресивною, жорстоко ісламською та антипортугальською державою під владою султана Бааба Улла (р. 1570—1583) та його сина султана Саїда[12].

    У 1580 р. султан приймав англійського мореплавця і приватира сера Френсіса Дрейка, який, на подив тернатян, не мав інтересу до купувлі гвоздику, оскільки його корабель «Golden Hind» був доверху наповнений захопленим іспанським золотом, щоб перевозити гвоздику[6].

    Поки португальські битви в Індійському океані проти мусульманських держав тривали, Тернат зацікавив османів, які отримали багато інформації про морську Південно-Східну Азію від султанату Ачеху, а фактично від Куртоглу Хизир-реїса, османського адмірала, що мав досягнути Яви, Борнео та Тернате, але вступив у бій і програв проти Португальського флоту на Суматрі .

    Іспанські та голландські торговці, які змагались за контроль над вигідною торгівлею гвоздикою, натравлювали Тернат проти Тідора. Зрештою, голландці стали домінуючою тут європейською державою, хоча султанати існували майже постійно до сьогодні.[6] Іспанські війська захопили колишній португальський форт в 1606 році, депортували тернатського султана та його оточення до Маніли,[13] місто, яке іспанці захопили від султанату Брунею на боці царства Тондо. Іспанці перетворили Манілу на головне капітанство під верховенством Нової Іспанії та іспанського Тернату. У 1607 році голландці повернулися в Тернате, де за допомогою тернатянців побудували форт у Малайо.[14] Іспанці окупували південну частину острова, де було їх головне поселення — місто Сіудад-дель-Росаріо. Острів був розділений між двома державами: іспанці були в союзі з Тідором, а голландці зі своїми союзниками Тернате.

    Для правителів Тернату голландці були корисними, бо надавали їм військову допомогу проти Тідора та іспанців. Зокрема, під султаном Хамзою (1627—1648 рр.), Тернате розширив свою територію і посилив контроль над периферією. Вплив Голландії на королівство було обмеженим, хоча Хамза та його син та наступник, султан Мандар Сія (1648—1675 рр.), передали деякі регіони Голландській Ост-Індійській компанії (VOC) в обмін на допомогу в боротьбі з повстаннями там. Іспанці покинули Тернате і Тідоре в 1663 році. Коли вони кинули Тернате, частина населення супроводжувала іспанців у їх відступі на Філіппіни. Близько 200 родин змішаного мексикансько-філіппінсько-іспанського та папуасько-індонезійсько-португальського походження залишили Тернат і оселилися на Філіппінах.[15] На Філіппінах вони оселилися в (Ерміта, Манілі), (Сан-Роке, Кавіт), (Танза, Кавіте) та (Тернат, Кавіте), які вони назвали на честь своєї батьківщини. Однак, все ще є залишки цих змішаних мексикансько-філіппінсько-іспанських та папуасько-індонезійсько-португальських родин, які вирішили залишитися в Тернаті. Але їх переслідував Султанат Терната, що ісламізувався. У 18 столітті Терната був територією губернаторства Голландської Ост-Індійській компанії, що намагалася контролювати всю торгівлю на півночі Молукських островів.

    До 19 століття торгівля спеціями значно скоротилася. Отже, регіон став менш важливим для колоніальної держави Нідерландів, але голландці підтримували присутність у регіоні, щоб не допустити окупації іншими країнами. Після того, як Голландська Ост-Індійська компанія була націоналізована урядом Нідерландів у 1800 році, Тернат став частиною уряду молукків (Gouvernement der Molukken). Тернат був захоплений і окупований британськими військами в 1810 році, а потім повернувся до голландського контролю в 1817 році. У 1824 році став столицею резиденції (адміністративного регіону), що охоплює Халмахеру, все західне узбережжя Нової Гвінеї та центральне східне узбережжя Сулавесі . До 1867 р. всю окуповану Голландією Нову Гвінею було додано до резиденції, але потім її регіон був поступово переданий Амбону (Амбойна).

    «Тернатське Есе»
    «Молукканські жуки» з Малайського архіпелагу Альфреда Русселя Уоллеса, 1869

    У 1858 році Альфред Рассел Уоллес написав тут свою статтю про еволюцію, яку він надіслав Чарльзу Дарвіну.[16] Всупереч поширеній думці, Уоллес не опублікував доповіді про еволюцію до 1858 р., а також не мав намір опублікувати «Тернатське ессе» у формі, в якій він надіслав його Дарвіну.

    Нарис одержав назву «On the Tendency of Varieties to Depart Indefinitely From the Original Type», а на дев'яти сторінках він стисло описує теорію еволюції шляхом природного відбору.[16]

    Дарвін одразу вирішив опублікувати «Тернатське Ессе» Уолласа та витяги двох його власних еволюційних текстів, які прочитав в Лондонському товаристві Ліннея 1 липня 1858 року.[16]

    20 століття

    Як і решта Індонезії, Тернат був окупований японськими силами під час Другої світової війни. Після того, як Японія здалася в серпні 1945 року та Індонезія проголосила незалежність, Тернате був знову зайнятий на початку листопада 1945 р. союзними силами, що мали намір повернути Індонезію до голландського контролю. Він став частиною провінції Малуку, коли Індонезія стала незалежною.

    Тернате пережив насильство в сектантському конфлікті 1998—2000 років на островах Малуку, однак, не в масштабах інших островів, таких як сусідня Халмахера. Станом на 2003 рік, колишні церкви та кінотеатри на Тернаті були населені біженцями від насильства в Халмахері.[6]

    Географія
    Вид на вершину Гамалами від Додоку Алі

    Тернате лежить у дуже сейсмічному регіоні, де поширена вулканічна активність та часті землетруси. Тернате належить до групи островів, що складають Вогняне кільце.[17] Близько 90 % світових землетрусів та сейсмічної активності відбуваються в цій дузі в басейні Тихого океану. Регіон майже повністю складається з ланцюга вулканічних дуг і океанічних жолобів, і він відчуває постійний рух плит. У Тихоокеанському вогняному кільці є 452 вулкани, 75 % вулканів у світі.

    Терната має вулканічну гору Гамалама (1715 м). Виверження 1840 року зруйнувало більшість будинків. Останні виверження сталися у 1980, 1983, 1994 та 2011 роках.[6] Під час виверження 2011 року Індонезія на кілька днів закрила аеропорт біля вулкана після викидів попелу, який досягав 2000 метрів в атмосферу.[18]

    У передгір'ї ростуть гвоздикові дерева, і можна здійснити сходження на вершину вулкана. Аеропорт розміщений уздовж північно-східної берегової лінії.

    Острів Хірі — вулканічний кратер, що лежить біля північної верхівки Терната. Кратер, заселений крокодилами, озеро Толіре лежить на північному заході і межує зі скелями. Є пляжі Суламадаха (на північній околиці), Афетадума та Джубурікі на заході та пляж у селі Кастела на південному сході.[6]

    Демографія

    Більшість жителів Тернате — мусульмани.[19] Корінні жителі Тернате розмовляють мовою тернатів, що є неавстронезійською мовою, належить до гілки північної-халмахерської та західнопалуанських мов. Тернатську слід відрізняти від малайської тернатської, що є креолською мовою, яка розвинулася в середовищі малайців, яка виступає місцевою лінгва-франкою. Багато жителів Терната використовують тернатську як свою першу мову і використовують малайську тернатську як засіб міжетнічного або торгового спілкування[20]. Загальнонаціональна індонезійська мова також відносно добре відома і зрозуміла жителям.

    Туризм

    На острові численні старі форти, які були побудовані різними імперіями під час колоніальної епохи, розкидані по місту. Прикладами фортів, побудованих португальцями, є Форт Каламата та Форт Толуко. Форт Ораньє, який побудували голландці, є найбільшим фортом на острові. Це було штаб-квартирою голландської Ост-Індської компанії, поки компанія не перенесла штаб-квартиру в Батавію (Джакарта) в 1619 році. Деякі форти вже не існують, залишилися лише руїни, наприклад, форт Кастела, який побудували іспанці.

    Палац султана Терната досі існує. Зараз він перетворений на музей. У музеї експонуються артефакти з Султанату Тернате, такі як зброя, обладунки та традиційний одяг Тернате.

    На острові є кілька пляжів, які відкривають широкі види, такі як пляж Тобололо та пляж Суламадаха. На острові також є кілька озер, наприклад озеро Лагуна та озеро Толіре.[21]

    Примітки
    1. (unspecified title)
    2. https://ternatekota.bps.go.id/publication/download.html?nrbvfeve=MzgwYzM5N2E0M2Y1NmViODdiZGMwZjVk&xzmn=aHR0cHM6Ly90ZXJuYXRla290YS5icHMuZ28uaWQvcHVibGljYXRpb24vMjAxOC8wOC8xNi8zODBjMzk3YTQzZjU2ZWI4N2JkYzBmNWQva290YS10ZXJuYXRlLWRhbGFtLWFuZ2thLTIwMTguaHRtbA%3D%3D&twoadfnoarfeauf=MjAyMC0wMi0wMiAxMzozMjozNA%3D%3D
    3. Statistics Indonesia
    4. Indonesia: Administrative Division (Provinces, Regencies and Cities) - Population Statistics, Charts and Map. www.citypopulation.de. Процитовано 2 квітня 2018.
    5. Worrall, Simon (2012). The world's oldest clove tree. BBC News. 23 June 2012
    6. Witton, Patrick (2003). Indonesia. Melbourne: Lonely Planet. с. 821–822. ISBN 1-74059-154-2.
    7. Syed, Muzaffar Husain; Akhtar, Syed Saud; Usmani, B D (2011). Concise History of Islam. Vij Books India Pvt Ltd. с. 332. ISBN 9789382573470. OCLC 868069299.
    8. Cribb, Robert (2013). Historical Atlas of Indonesia. Routledge. с. 103. ISBN 9780203824610. OCLC 7385581041.
    9. Jarnagin, Laura (2012). The fortress of Sao Joao Baptista on Ternate. Portuguese and Luso-Asian legacies in Southeast Asia, 1511-2011. Singapore: Institute of Southeast Asian Studies. ISBN 9789814345507. OCLC 864556584.
    10. Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c.1300, 2nd Edition. London: MacMillan. с. 24. ISBN 0-333-57689-6.
    11. The Cambridge history of Islam. Cambridge [England]: Cambridge University Press. 1977. с. 135–136. ISBN 0-521-29135-6. OCLC 958834252.
    12. Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c.1300, 2nd Edition. London: MacMillan. с. 25. ISBN 0-333-57689-6.
    13. Peter Borschberg (2015). Journal, Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge. Security, Diplomacy and Commerce in 17th-Century Southeast Asia. Singapore: NUS Press. с. 82, 84, 126, 421. Процитовано 30 серпня 2015.
    14. Peter Borschberg (2015). Journal, Memorials and Letters of Cornelis Matelieff de Jonge. Security, Diplomacy and Commerce in 17th-Century Southeast Asia. Singapore: NUS Press. с. 87, 102, 556. Процитовано 30 серпня 2015.
    15. Zamboangueño Chavacano: Philippine Spanish Creole or Filipinized Spanish Creole? By Tyron Judes D. Casumpang (Page 3)
    16. Wallace, Alfred Russel (1858). On the Tendency of Varieties to Depart Indefinitely From the Original Type. Charles Smith (WKU.edu). Процитовано 22 квітня 2013.
    17. Indonesia quake triggers brief tsunami alert. BBC News Asia. 15 листопада 2014.
    18. Indonesia Closes Airport after Volcano Erupts. 5 грудня 2011.
    19. Lewis, M. Paul (2009). Ternate - A language of Indonesia (Maluku). Ethnologue: Languages of the World, Sixteenth edition. SIL International.
    20. Litamahuputty, Betty (10 березня 2007). Description of Ternate Malay. Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology, Jakarta station. Архів оригіналу за 10 червня 2007. Процитовано 28 квітня 2016.
    21. 7 Tempat Wisata di Ternate Yang Bisa Dikunjungi
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.