Тернівка (притока Самари)

Назва

Гідронім Велика Тернівка[3][4] виник семантичним способом від назви рослини терен (терн), що утворює колючі зарості по сухих балках і ярах в долині річки — терни[5][6][7]. Існує декілька десятків інших подібних йому суфіксальних топонімів України[8]. Прикметник Велика застосовується для розрізнення від інших аналогічних назв річок басейну Самари (Тернівка, Тернівка), іншої притоки Самари нижче за течією Мала Тернівка[9].

Перша достеменна згадка про річку зустрічається у московській «Книзі Большому чертежу», де вона згадується як Терновка[9]. На середньомасштабній версії Генеральної карти України Гійома де Боплана 1650 року річка підписана як Ternuka R.[9] У працях Дмитра Яворницького річка зустрічається під назвою Мала Самара із датуванням 1681 роком[10]. На російській генеральній карті українських земель 1743 року підписана як Верхняя Терновка[11], але з 1788 року на генеральних картах підписується як Большая Терновка, Болшая Тернова[12][13], пізніше звично як Велика Тернівка[14], «при реке Великой Терновке… слобода Большая Терновка»[15]. У Географічній енциклопедії України стаття про річку подана під гаслом Тернівка[1], так само її назва подається в «Каталозі річок України» 1957 року видання (під номером 2060)[2]. Уповноважений картографічний орган ДНВП «Картографія» унормовує використання україномовної назви річки Тернівка[16][17]. У Державному водному кадастрі спеціалізованої Державної агенції водних ресурсів України (ДАВРУ) річка зареєстрована під назвою — Велика Тернівка[18]. Відповідно, цією назвою послуговуються місцеве воднобасейнове управління та інші державні органи України[19].

Опис

Довжина 80 км, площа водозбірного басейну 942 км²[1]. Похил річки 0,7 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 2,5—3 км[1]. Заплава двостороння. Річище помірно звивисте (в середній течії місцями дуже звивисте), пересічна ширина 10 м. Праві береги здебільшого вищі та крутіші від лівих. Живлення переважно снігове, у верхів'ї часто пересихає[1]. Льодостав з грудня по березень[1]. Має багато стариць. Вода використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, споруджено кілька ставків[1].

Розташування

Бере початок на південний захід від смт Близнюків. Тече територією Придніпровської низовини (південь Харківської та північний схід Дніпропетровської областей) спершу на захід, далі — переважно на південний захід[1]. Впадає до Самари на південний захід від міста Тернівки.

Притоки

Населені пункти

Розташовані над річкою села, селища, міста, від витоків до гирла: Миролюбівка, Ганно-Рудаєве, Рудаєве, Мар'ївка, Новоселівка, Софіївка Перша, Зубове, Роздолівка, Милівка, Уплатне, Васюкове, Олексіївка, Григорівка, Микільське, Андріївка, Самійлівка, Дмитрівка, Криштопівка, Зелене, Миколаївка Друга, Нова Русь, Мар'ївка (Павлоградський район), Кохівка (Павлоградський район), Нова Дача, Богданівка, Тернівка[4].

Цікаві факти

Місце, де тепер річка Тернівка впадає до річки Самари, зникло від підтоплення шахтними водами. Утворилося озеро. За спогадами деяких очевидців там стояли кам'яні баби.

Джерела
  1. ГЕУ, 1993, с. 283.
  2. Каталог річок України, 1957, с. 120.
  3. Велика Тернівка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Тернівка // Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 632. — 15 000 прим.
  5. Терн // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Етимологічний словник топонімів України, 2014, с. 469.
  7. Янко М. Т., 1998, с. 350.
  8. терн // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  9. Словник гідронімів України / Уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; Редкол. : К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 559—561.
  10. Эварницкий Д. И. Вольности запорожских козаков. Издание второе. — СПб., 1898. — 427 с.
  11. Генеральная карта от Киева по реке Днепру до Очакова и по степи до Азова, 1743. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20114.
  12. Генеральная карта Новороссийской и Азовской губерний с показанием разделения оных на уезды и смежности к оным других губерний и прочих земель. Сочинена сентября 1778. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20126.
  13. Генеральная карта, представляющая части земель Екатеринославского наместничества, Таврической области, Польши, Римской и Турецкой империй. 1788. Рукопис. ЦДВІА, ф. ВУА, од. зб. 20147.
  14. Маштаков П. Л. Список рек Днепровского бассейна. — Спб., 1913.
  15. Россия. Полное географическое описание нашего отечества. Настольная и дорожная книга. Т. VII. Малороссия. — СПб., 1903. Т. XIV. Новороссия и Крым. — Спб., 1910.
  16. Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К. : ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
  17. Дніпропетровська область : Географічний атлас : Моя мала Батьківщина / відп. ред Т. В. Погурельська. — К. : ТОВ «Видавництво „Мапа”», 2001. — 20 с. — ISBN 966-7620-03-4.
  18. Інформація про водогосподарську обстановку за тиждень — Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Державного агентства водних ресурсів України.
  19. Попередня оцінка ризиків затоплення району басейну річки Дніпро — Державна служба надзвичайних ситуацій України.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.