Тиранчик-чубань гаянський

Тира́нчик-чуба́нь гаянський[2] (Lophotriccus galeatus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

?
Тиранчик-чубань гаянський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Тиранчик-чубань (Lophotriccus)
Вид: Тиранчик-чубань гаянський
Біноміальна назва
Lophotriccus galeatus
(Boddaert, 1783)

Ареал поширення виду
Синоніми
Motacilla galeata
Colopteryx galeatus
Oncostoma galeatum
Посилання
Вікісховище: Lophotriccus galeatus
Віківиди: Lophotriccus galeatus
ITIS: 560879
МСОП: 22699569
NCBI: 649794

Таксономія

Гаянський тиранчик-чубань був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[4][5]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Montacilla galeata[6]. Згодом гаянського тиранчика-чубаня перевели до роду Lophotriccus, введеного німецьким орнітологом Гансом фон Берлепшем у 1884 році[7].

Опис

Довжина птаха становить 10 см. Верхня частина тіла оливково-зелена, на голові невеликий сіруватий чуб. Крила чорнуваті з жовтуватими краями, поцятковані жовтими смужками. Нижня частина тіла білувата. Горло, груди і боки поцятковані сірувато-жовтими смужками.

Поширення і екологія

Гаянські тиранчики-чубані мешкають на півдні і сході Колумбії, на півдні і сході Венесуели, в Гаяні, Французькій Гвіані і Суринамі, на півночі бразильської Амазонії, а також на північному сході Перу та вузькою смугою в центральній Бразилії. Вони живуть в підліску та середньому ярусі вологих і сухих рівнинних тропічних лісів, на узліссях, в рідколіссях та порослих деревами саванах. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Lophotriccus galeatus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 січня 2022.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). Le figuier huppé. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Volume 9. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 462.
  5. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Figuier hupé, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Volume 4. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 391 Fig. 1.
  6. Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 24, Number 391 Fig. 1.
  7. Berlepsch, Hans von (1883). Liste des oiseaux recueillis par MM. Stolzmann et Siemiradzki dans l'Ecuadeur occidental. Proceedings of the Zoological Society of London (фр.): 536–577 [553].
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.