Тиран-інка андійський

Тира́н-і́нка андійський[2] (Leptopogon superciliaris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

?
Тиран-інка андійський

Андійський тиран-інка (Еквадор)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Тиран-інка (Leptopogon)
Вид: Тиран-інка андійський
Leptopogon superciliaris
Tschudi, 1844

Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Leptopogon superciliaris
Віківиди: Leptopogon superciliaris
ITIS: 560772
МСОП: 103680303
NCBI: 1118738

Опис

Довжина птаха становить 12,5 см, вага 12 г. Тім'я темно-сіре, обличчя сірувате, над очима сірі "Брови", на скронях чорні плями у формі півмісяця. Верхня частина тіла оливково-зелена, крила темні, на крилах дві жовтуваті смужки. Горло білувате, груди зеленувато-жовті, живіт жовтий. Дзьоб довгий, міцний, зверху чорний, знизу біля основи рожевуватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів тім'я більш оливкове, візерунок на обличчі менш виражений, на крилах руді смуги, нижня частина тіла світліша.[3]

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

Андійські тирани-інки мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Еквадорі, Перу, Болівії та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в підліску вологих гірських і рівнинних тропічних лісів, на узліссях, в заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті від 600 до 2400 м над рівнем моря[5].

Поведінка

Андійські тирани-інки зустрічаються поодинці або парами. Вони живляться комахами та ягодами. Гніздо кулеподібне з бічним входом. В кладці 2 білих яйця.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Leptopogon superciliaris.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Skutch, Alexander F. (1967). Slaty-capped flycatcher. Life Histories of Central American Highland Birds. Publications of the Nuttall Ornithological Club: Number 7. Cambridge, Massachusetts: Nuttall Ornithological Club. с. 99–102.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 січня 2022.
  5. Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Ithaca, NY: Cornell University. с. 339–340. ISBN 978-0-8014-9600-4.

Джерела

  • French, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
  • Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.