Токарєва Надія Володимирівна

З березня 1999 по 2012 рр. була солісткою Московської державної академічної філармонії[2].

Виступала на провідних концертних майданчиках Москви (Великий, Малий, Рахманіновський зали консерваторії, Концертний зал ім. П. І. Чайковського, Светлановский і Камерний зали ММДМ, Будинок Уряду РФ та ін.), у багатьох містах Росії (Санкт-Петербург, Казань, Єкатеринбург, Самара та ін.) і за кордоном (країни Європи, Ізраїль, Марокко, Єгипет, Туреччина, Китай, В'єтнам,[3] Північна і Південна Корея, Японія, США — всього понад 30 країн) з такими колективами, як-от ГАСО ім. Е.Светланова,[4] АСО Московської філармонії, МГАСО п / у П.Когана, Російський державний симфонічний оркестр кінематографії, симфонічний оркестр Москви «Російська філармонія», Санкт-Петербурзький державний симфонічний оркестр «Класика»,[5] Національний симфонічний оркестр Польського радіо, Симфонічний оркестр Словенського радіо і телебачення, Академічний оркестр російських народних інструментів ВГТРК, оркестр народних інструментів імені Н. П. Осипова, Камерний оркестр Падуї та області Венето (OPV) (Італія), Київський камерний оркестр[6] та ін.

Як концертмейстер і солістка, спільно з Симфонічним оркестром Радіо і Телебачення Росії,[7] двічі провела тури по США. Її партнерами по сцені в різні роки були такі диригенти, як-от Олександр Ведерников, Павло Сорокін, Павло Коган, Сергій Скрипка, Роман Кофман, Володимир Понькін, Костянтин Кримець, Мурад Аннамамедов, Фелікс Коробов, Олександр Кантор, Роберт Деббаут (США), Богуслав Давидов (Польща), Агнешка Дучмал (Польща), Антон Нанут (Словенія), Андрес Мустонен (Естонія) і багато інших.

Першою в Росії виконала «Російський концерт» Едуарда Лало, концерт для скрипки Пеетера Вяхі[8], сонату для скрипки і фортепіано № 2 Валерія Арзуманова (присвячена Н. Токарєвій). Перший виконавець концерту для скрипки Гуго Вольфа[9]. 8 квітня 2017 року, в день 325-річчя Джузеппе Тартіні, в Будинку Тартіні в Пірані (Словенія), відбувся концерт, присвячений цьому ювілею. На скрипці, що належала Тартіні[10] та зберігається в Будинку-музеї,[11] Надія Токарєва виконала знамениті «Диявольські трелі», а також ряд творів італійських авторів, ставши першим виконавцем сольної програми на цьому інструменті. Концерт транслювався в прямому ефірі на Радіо Словенії.[12]

З 2002 року поєднувала концертну діяльність з викладацькою роботою в Московської консерваторії в якості асистентки професора Е. Д. Грача, а з 2006 року вела власний клас[13]. З 2010 по 2013 р — доцент і секретар кафедри скрипки МДК ім. П. І. Чайковського (кафедра Народного артиста СРСР, професора Е. Д. Грача).

З 2006 по 2009 р — запрошений професор Університету Курасіки Сакуйо, Японія.

З 2011 по 2013 — доцент кафедри скрипки Державної класичної академії ім. Маймоніда в Москві.

У сезоні 2011/2012 — концертмейстер Симфонічного оркестру радіо і телебачення Словенії.

З 2011 року живе в Словенії, де продовжує свою концертну та педагогічну діяльність. 27 вересня 2012 року в Любляні повинен був відбутися ювілейний концерт всесвітньо відомого словенського диригента Антона Нанута, в програмі брав участь піаніст Іван Скрт з Третім фортепіанним концертом С. В. Рахманінова. Напередодні, пізно ввечері, керівництво Симфонічного оркестру Радіо і Телебачення Словенії попросило Надію Токарєву терміново замінити соліста, з огляду на його непідготовленость до концерту. На концерті Надія Токарєва виконала Скрипковий концерт П. І. Чайковського.[14] Республіка Словенія високо оцінила заслуги артистки і в найкоротші терміни надала словенське громадянство.