Тоутоваї великоголовий
Тоутоваї великоголовий[2] (Petroica macrocephala) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Нової Зеландії.
? Тоутоваї великоголовий | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець підвиду Petroica macrocephala toitoi
Самець підвиду Petroica macrocephala macrocephala | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Petroica macrocephala (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Parus macrocephalus J. F. Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Таксономія і еволюція
Великоголовий тоутоваї є одним з чотирьох птахів роду Тоутоваї, що мешкають в Нової Зеландії. Його предки населили острови, мігрувавши з Австралії. Дослідники вважали, що предком великоголового тоутоваї є червоноволий тоутоваї[3], однак пізніші дослідження спростували цю гіпотезу. Імовірно, хвиль колонізацій були дві: нащадками одної є довгоногий і білолобий тоутовваї, а другої- чатамський і великоголовий тоутоваї.[4]
Виділяють п'ять підвидів великоголового тоутоваї[5], кожен з яких мешкає на окремому острові або групі островів. Чотири з п'яти підвидів дослідники пропонували виділити в окремі види[6], однак генетичні дослідження показали, що ці підвиди відокремились один від одного зовсім недавно.
- P. m. toitoi (Lesson, 1828) (Північний острів і сусідні острови);
- P. m. macrocephala (J. F. Gmelin, 1789) (Південний острів, острів Стюарт і сусідні острови);
- P. m. dannefaerdi (Rothschild, 1894) (Снарські острови);
- P. m. chathamensis C. A. Fleming, 1950 (острів Чатем);
- P. m. marrineri (Mathews & Iredale, 1913) (Оклендські острови).
Маорі називають підвид велкоголового тоутоваї з Північного острова "міроміро", а підвид з південного острова- "нґірунґіру".
Опис
Довжина птаха становить 13 см, вага 11 г. Він має порівняно велику голову і короткий дзьоб. У самців підвида P. m. toitoi голова, спина і крила чорні, на крилах білі смуги, живіт білий. Представники підвидів P. m. macrocephala, P. m. chathamensis і P. m. marrineri схожі між собою. Вони вирізняються чорною головою, спиною і крилами, жовтими грудьми і білим животом. Самички цих підвидів коричневого кольору. Представники підвиду P. m. dannefaerdi повністю чорного кольору.[7]
Підвиди, що мешкають на невеликих островах набагато більші за підвидів з Північного і Південного островів, що відповідає правилу Фостера. Тоді як птахи з Північного і Південного островів важать в середньому 11 г, птахи з невеликих островів досягають ваги в 20 г.
Поширення і екологія
Великоголовий тоутоваї є ендеміком Нової Зеландії. Він мешкає на двох головних островах, на острові Стюарт, на віддалених архіпелагах: на Снарських і Оклендських островах відповідно на 200 і 465 км на південь від Нової Зеландії і на острові Чатем, що знаходиться більш ніж на 800 км на схід, посеред Тихого океана. Цей вид птахів мешкає як в лісах, так і на трав'янистих просторах, характерних для субарктичних островів Нової Зеландії.
Раціон
Великоголовий тоутоваї переважно комахоїдний. Взимку і восени він може вживати фрукти. Шукає здобич серед рослинності. Підвид P. m. dannefaerdi шукає здобич на землі.[7]
Примітки
- BirdLife International (2012). Petroica macrocephala. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- C.A. Fleming, (1950) New Zealand flycatchers of the genus Petroica Swainson (Aves), Parts I and II, Trans. Roy. Soc. NZ 78, pp. 14–47 126–160.
- Miller, Hilary C. & Lambert, David M. (2006): A molecular phylogeny of New Zealand’s Petroica (Aves: Petroicidae) species based on mitochondrial DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution 40(3): 844-855.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2019.
- R.N. Holdaway, T.H. Worthy and A.J.D. Tennyson,(2001) "A working list of breeding bird species of the New Zealand region at first human contact/" NZ J. Zool. 28: pp. 119–187
- Heather, B & Robertson, H. (1996) The Field Guide to the Birds of New Zealand Auckland:Viking ISBN 0-14-302040-4
Посилання
- Chatham Island fantail, Chatham Island tomtit and Chatham Island warbler recovery plan 2001–2011. Department of Conservation, Wellington, New Zealand. 2001. Процитовано 4 жовтня 2007.