Тоутоваї довгоногий

Таксономія і еволюція

Довгоногого тоутоваї раніше вважали підвидом білолобого тоутоваї (Petroica australis), однак за результатами генетичних досліджень він був підвищений до статусу вида.[3] Дослідження також показали, що Petroica longipes і Petroica australis генетично розділилися приблизно 3 млн років тому.

Довгоногий тоутоваї є одним з чотирьох птахів роду Тоутоваї, що мешкають в Нової Зеландії. Його предки населили острови, мігрувавши з Австралії. Імовірно, хвиль колонізацій були дві: нащадками одної є довгоногий і білолобий тоутовваї, а другої- чатамський і великоголовий тоутоваї.

Опис

Птах має темно-сіре забарвлення, груди і живіт дещо блідіші, спина поцяткована білими смужками. Самки менші за самців і мають блідіше забарвлення.

Поширення і екологія

Цей вид птахів є ендеміком Північного острова в Новій Зеландії.[4] Здебільшого він мешкає в центрі острова, однак невеликі реліктові популяції збереглися на півночі і півдні, а також на острівцях у північного узбережжя і на острові Капіті. Заходи зі збереження дозволили відновити популяцію в місцях, де вид раніше вимер, зокрема на півострові Коромандел.[5][6][7]

Цей вид птахів мешкає в лісах, що складаються з нотофагусів і подокарпусів.

Раціон

Довгоногий тоутоваї харчується комахами і іншими безхребетиними, яких шукає на землі, іноді їсть фрукти.[4][8] Подібно до білолобого тоутоваї, він робить запаси їжі, закопуючи їх в землю.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Petroica longipes.
  2. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2019.
  3. Miller, Hilary C.; Lambert, David M. (2006). A molecular phylogeny of New Zealand's Petroica (Aves: Petroicidae) species based on mitochondrial DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution 40 (3): 844–855. PMID 16750641. doi:10.1016/j.ympev.2006.04.012.
  4. Higgins, P.J. & J.M. Peter (eds) 2003. Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 6: Pardalotes to Shrike-thrushes. Oxford University Press, Melbourne. ISBN 0-19-553762-9
  5. North Island robin. Zealandia. Karori Sanctuary Trust. Процитовано 17 серпня 2018.
  6. Department of Conservation (2006) Wildlife welcome robin onto Moehau in the northern Coromandel. Retrieved 21 November 2013
  7. Mokoia’s robins successfully breeding in Ōhope. Department of Conservation. Процитовано 7 серпня 2018.
  8. Burns, K.C. & Steer J (2006) "Dominance rank influences food hoarding in New Zealand Robins Petroica australis" Ibis 148: 266–272
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.