Трейнтьє Кеевер

Тре́йнтьє Ке́евер, дочка Корне́ліса, на прізвисько «Велика Діва» (нід. Trijntje Cornelisdochter Keever, «De Groote Meid»), (* 10 або 16 січня 1616, Едам, Нідерланди) — † 2 липня 1633, Тер Веен (Веере?), Нідерланди) — цілком можливо, що за всю документально зафіксовану світову історію найвища на зріст жінка (254 см, або 9 амстердамських футів)[1][2].

Трейнтьє Кеевер
Народилася 10 січня 1616(1616-01-10) або 16 січня 1616(1616-01-16)
Едам
Померла 22 липня 1633(1633-07-22) (17 років)
Вере (Нідерланди), Вере, Зеландія, Нідерланди
·злоякісна пухлина
Поховання Нідерланди
Країна  Голландська республіка
Зріст 2,49 м
Портрет Трейнтьє Кеевер (1633 рік, робота невідомого автора. Едамський музей.

Біографія

Трейнтьє Кеевер народилась у сім'ї Корнеліса Кеевера і Анни Паувелс. Батько, голландський шкіпер, походив із прусського міста Ельбінґ (нині Ельблонг). Від попереднього шлюбу з Марією Коонінг він мав двох дітей. Анна, уродженка Ньївендама (нині це передмістя Амстердама), була його служницею, а 24 травня 1605 вони одружилися.

Трейнтьє швидко досягла дуже великого зросту й могла без драбини чистити стічний жолоб на даху. Батьки показували дочку за гроші на ярмарках та карнавалах. У першій засвідченій документально згадці про неї як дивовижу описано випадок, що стався 30 червня 1625-го. Того дня курфюрст Пфальцу і король Богемії Фрідріх V разом із дружиною Єлизаветою Стюарт, принцесою Амалією Зольмською-Браунфельською та почтом по дорозі до Англії зупинився в Едамі, і місцевий бургомістр повів їх подивитися на цю двометрову дитину. Фрейліна Крофтс у своєму листі згадала «une jeune fille de 9 ans de merveilleux grandeur» — «дев'ятирічну дівчинку дивовижної величини» (франц.). Трейнтьє поставили поруч з найвищим чоловіком із почту — шотландським офіцером Ендрю Ґреєм, і виявилося, що вона значно вища[3]. Щоправда, ім'я дівчинки не названо, але це була, без сумніву, Трейнтьє Кеевер.

Трейнтьє померла від раку 2 липня 1633 у зеландському місті Тер Веен, куди її привезли на ярмарок батьки[4]. В едамській церковній книзі записано, що 7 липня Трейн, дочку Корнеліса, Велику Діву (нід. Trijn Cornelisd. de Groote Meyt) поховано у Великій церкві в Едамі.

Пам'ятки

На нагробку цієї дівчини, як 1756 року засвідчив Віллем Крейтгофф[5], висічено «Трейнтьє Креліс, велика діва, 17 років» (нід. «Tryntje Crelis groote meidt, oudt 17 jaer»).

У філії едамського музею — колишній ратуші — висить картина невідомого автора. Зображено Трейнтьє Кеевер на повний зріст, у міщанській одежі. Зліва на поясі висить в'язка ключів, справа — подушечка на голки й футляр для ножа, ложки та виделки. Напис пояснює, що, згідно з переказом, на портреті дівчина гарніша, ніж була насправді, і що вона, правдоподібно, хворіла на акромегалію. Тут же стоять її туфлі завдовжки 36[6] — 40[7] сантиметрів. За теперішніми мірками, прийнятими в Україні, це 54 розмір. Той самий невідомий художник, маючи схильність до незвичайного, намалював також портрети Петера Діркса († 1606), якого прозвали Довгою Бородою за бороду, удвічі довшу, ніж тіло, і Яна Клааса Клееса — поміщика, що важив 455 фунтів. Ці три твори оглядали, зокрема, лорд Вільям Фіцвільям (William Lord Fitzwilliam) у 1663-му й Козімо де Медічі (Cosimo de Medici) в 1668 році. Спершу ці картини висіли в міській таверні, а потім, не пізніше, як 1874 року, — в міській ратуші. Це підтверджено в книжці французького літератора і мистецтвознавця Анрі Авара (Henry Havard) «Voyage aux Villes mortes du Zuiderzee» — «Подорож до мертвих міст Зейдерзее» (Париж, 1874). Згодом їх перенесли до едамського музею. Нині портрети Петера Діркса та Яна Клааса Клееса перебувають у головному приміщенні цього музею, а портрет Трентьє Кеевер — у філії.

Дані про зріст Трейнтьє Кеевер

У різних авторів ці дані розбігаються. Про зріст 253,7 см свідчать «Звіти про давні імперські архіви»[8]. Про 254,5 см (8 рейнландських футів і 1 дюйм) — «Історичний і географічний словник» Сервааса де Брейна[9]. Про 255 см — книжка Олександра Аметова «Акромегалия и гигантизм»[10]. У цьому ж джерелі зазначено, що в китаянки Лю Юцзинь (* 1920) зріст 280 см.

Про зріст 257 см написано у виданні «Антік»[11]. Найбільше число — 259,6 см (9 аахенських футів 3 дюйми) — вказано в книжці «Поетичні твори Гуґо Ґроція»[12].

Примітки
  1. Nederlands Algemeen Rijksarchief, Verslagen omtrent's rijks oude Archieven, vol.11, 1890, blz.153, fragment via Google Books, gedigitaliseerd 4 mei 2007 uit de collectie van de New York Public Library
  2. Koninklijke Nederlandsche Maatschappij tot Bevordering der Geneeskunst, Nederlands tijdschrift voor geneeskunde, vol.99, zaterdag 26 maart 1955, blz.964, fragment via Google Books, gedigitaliseerd 26 nov. 2008 uit de collectie van de University of California
  3. [M. Royalton-Kisch, Adriaan van de Venne's Album in the Department of Prints and Drawings in the British Museum (Londen/Amsterdam 1988) 112 en 348—351 [met volledige tekst van brief van Miss Crofts over bezoek aan Edam — Альбом М. Руяльтона-Кіша й Адріана ван де Венне у відділі друків і рисунків Британського музею (Лондон — Амстердам, 1988), з повним текстом листа міс Крофтс про відвідини в Едамі]
  4. F. Allan, De stad Edam en hare geschiedenis (Edam 1857) 42-43 — Ф. Аллан. «Місто Едам і його історія». Едам, 1857, стор. 42—43).
  5. [Willem Abraham Tielenius Kruythoff, Geschiedverhaal van de vuur- en watersnood, de stad Edam (Edam 1756; facsimile uitgave 1968) — Віллем Абрагам Тіленіус Крейтгофф. «Історія пожеж і повеней у місті Едамі». Едам, 1756; факсимільне видання, 1968]
  6. Дані почерпнуто в музеї міста Едам
  7. Сайт «Historici.nl»
  8. Nederlands Algemeen Rijksarchief, Verslagen omtrent's rijks oude Archieven, vol. 11, 1890, blz.153, via Google Books, gedigitaliseerd 4 mei 2007 uit de collectie van de New York Public Library — Нідерландський загальний державний архів. «Звіти про давні імперські архіви», 1890, том 11, стор. 153
  9. Servaas de Bruin. «Historisch en geographisch woordenboek». Tweede deel, 1869 — Серваас де Брейн. «Історичний і географічний словник», 1869, частина 2, стор. 364
  10. Аметов Александр Сергеевич. «Акромегалия и гигантизм» (Серия «Библиотека врача-специалиста»), 2010, стор. 134, таблиця 19
  11. «Antiek», De Tijdstroom, 1980 — «Антік», Видавець де Тейдстроом, 1980, том 15, стор. 62
  12. Hugo Grotius. «De dichtwerken van Hugo Grotius: Oorspronkelijke dichtwerken» — «Поетичні твори Гуґо Ґроція», 1970, том 1, частина 2, стор. 234

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.