Трикопці
Трико́пці — село в Україні, в Коростишівському районі Житомирської області. Населення становить 55 осіб.
| село Трикопці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Харитонівська сільська громада |
| Облікова картка | Трикопці |
| Основні дані | |
| Населення | 55 |
| Площа | 0,279 км² |
| Густота населення | 197,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12535 |
| Телефонний код | +380 4130 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′11″ пн. ш. 29°04′17″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
190 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12535, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Шахворостівка |
| Карта | |
  Трикопці | |
 Трикопці | |
| Мапа | |
| |
Походження назви
В етнографічних публікаціях українських вчених дослідників та етнографів Агатангела Кримського та Терещенко Софії, поняття Три Копці («Три Кіпці») — це види розподілу ланів між селами, які проводили пани, щоби розмежувати угіддя. Землю вимірювали селяни, за участі поміщиків, довгими палицями з відмітками, так прокладали «тясьму», а коли сходилися кордони угідь трьох сіл, то на цьому кутку закладали «три кіпці». Викопували яму, клали в неї або вугілля, або «печинину», або жужелицю, або в пляшці пшеницю, просо та інше. Після цього забивали дубового кілка та насипали три земляні купки. На той час ці купки, хоча трохи розсипалися, але були заввишки дорослій людині по шию. Між купками виростав величезний бур'ян, а їх верхів'я вигорали на сонці. Спираючись на сучасне розташування села, можна припустити, що такими селами були розташовані поряд Кулишівка, Шахворостівка, Розкидайлівка.
Посилання
Джерела
- Попов П. М. Академік А. Ю. Кримський як дослідник народної поетичної творчості // Народна творчість та етнографія (далі — НТЕ). — Книга третя. Липень — вересень. — К., 1961. — С. 77 — 82;
- Дей О. І. Фольклористична спадщина А. Ю. Кримського // Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975. — С. 200—219;
- Борисенко В. К. Агатангел Кримський як фольклорист і етнограф // НТЕ. — No 3. — К., 1991. — С. 43 — 52;
- Борисенко В. К. Агатангел Кримський — організатор і дослідник української етнології // Нариси з історії української етнології 1920 — 1930-х років. — К., 2002. — С. 22 — 26;
- Гуць М. В. Подвижник на ниві науки й культури // Українська мова і література в школі. — No 7. — 1991. — С. 26 — 33; Гуць М. В. Знаменні календарні дні у час збирання врожаю в серпні (за архівними матеріалами А.Кримського) // Там само. — No 8. — 1991. — С. 71 — 73;
- Гуць М. В. З архіву А.Кримського // Там само. — No 9. — 1991. — С. 50 — 53;
- Денисенко Г. Г. Неодмінний секретар ВУАН (А. Ю. Кримський) //Репресоване краєзнавство (20 — 30-ті роки). — К., 1991. — С. 116—121.