Тропічні країни на зимових Олімпійських іграх

Хоча Зимові Олімпійські ігри традиційно асоціюються з північними націями, у них брали участь і тропічні країни. Типовий клімат цих країн не пов'язаний з участю у зимових видах спорту, і вони ніколи не вигравали медалей. Можливо тому вони завжди були у полі інтересів глядачів під час Ігор[1][2][3].

Першою з країн з теплим кліматом, що брали участь у Зимових Олімпіадах, стала Мексика. Велика частина країни, що розташована на північ від тропіка Рака і розташовується у зоні пустель і напівпустель, тому Мексику не можна назвати виключно тропічною країною. Тим не менш, дебют Мексики відбувся у 1928 році, у Санкт-Моріці[4]. з виступу бобслейної командою з п'яти чоловік, що зайняла одинадцяте місце з двадцяти трьох можливих[5]. Після чого Мексика не брала участі у Зимових Олімпіадах аж до 1984 року[6].

Першою дійсно тропічною країною на Зимовій Олімпіаді були Філіппіни, що відправили двох гірськолижників на Зимові Олімпійські ігри 1972 року у Саппоро, Японія[7]. Бен Нанаска зайняв сорок друге місце у гігантському слаломі (з 73 учасників), а Хуан Кіпріано навіть не фінішував. У слаломі ж не фінішував жоден. Коста-Рика стала другою тропічної країною, що взяла участь у Білій Олімпіаді, у 1980 року у Лейк-Плесіді[8], де вперше виступив Артуро Кінч. Кінч взяв участь ще у трьох Олімпіадах, включаючи і Олімпіаду у Турині, попри те, що у 2006 році йому було вже було 49 років. Тоді він фінішував 96 на 15-кілометровій дистанції, обігнавши лише Правата Нагваджара з Таїланду[3][9].

На іграх 1988 року у Калгарі брала участь велика кількість тропічних країн: Коста-Рика, Фіджі, Гуам, Вірменія, Ямайка, Нідерландські Антильські острови, Філіппіни, Пуерто-Рико, і Американські Віргінські острови[10]. Збірна Ямайки з бобслею стала улюбленцем публіки на Олімпіаді[11][12] і про них було знято згодом фільм «Круті віражі».

На XX Олімпіаді у Турині відбувся дебют Ефіопії[2] і Мадагаскара[13].