Тростянець (Стрийський район)

Перші жителі села заснували його на місці боліт, де росла тростина. Від цього і з'явилась назва села.

Через село тече річка Барбара, ліва притока Зубра.

Перші поселення на місці Тростянця датуються VII—VI ст. до н. е., а потім у період черняхівської та хорватської епох. Від часу появи містечка Миколаїв село тяжіло до нього, а парафіяни відвідували тамтешню Спаську церкву.

У другій половині XIX століття в селі відкрито початкову школу. Тепер у Тростянці діє 121 господарство і проживає 499 мешканців. На території Тростянця розташовані зерноочисний комплекс й «Західводбуд». Відбудовано капличку та збудовано церкву Пресвятої Трійці. Через територію села проходить міжнародна автомобільна дорога Київ — Чоп. Працюють дві АЗС.

У селі розташована геологічна пам'ятка природи — Відслонення тортонських пісковиків із скупченням викопної тортонської фауни.

Щит перетятий двічі, на золоте, зелене та золоте поля, з вістреподібною главою в обернених кольорах; у зеленому полі – золота сокира на довгому держаку, а над нею 8 срібних ромбів у зірку; у золотих полях виходить по зеленому стеблу тростини (очерету) з листочками. Золота сокира вказує на поселення білих хорватів, які були на землях сучасної територіальної громади; стебла тростини вказують на назву поселення. 8 ромбів уособлюють Тростянець і 7 староств, які творять ОТГ; вістреподібне ділення характеризує особливості місцевого рельєфу.

Автор проектів — Андрій Гречило.

• ТОВ "Гідробуд-М"

• ТОВ "Агробудсервіс"

• Миколаївська міжгосподарьска ШБД №38

• Облікова картка с. Тростянець на сайті ВРУ