Трудові ресурси в УРСР

Трудові́ ресу́рси поряд з наявними природними ресурсами і засобами виробництва, є складовою частиною продуктивних сил суспільства. Чисельність і структура трудових ресурсів безпосередньо пов'язані з чисельністю населення, його зростанням та віковою структурою, а економічна ефективність їх з такими чинниками, як наявне законодавство (Трудове право), підготовка і розподіл кваліфікованих кадрів, продуктивність праці, заробітна плата, географічне розміщення, життєвий рівень населення, міграційні та урбанізаційні процеси тощо…

Згідно з радянським законодавством, до трудових ресурсів належало населення віком від 16 до 60 років для чоловіків і від 16 до 55 років для жінок (за винятком тих, що служили в лавах радянської армії і непрацездатних матерів з 4 й більше дітьми), а також особи за межами працездатного віку, які з тих чи інших причин працювали (в СРСР це на 4/5 особи пенсійного віку та на 1/5 підлітки, що працювали переважно в колгоспах і радгоспах). Кількість працездатного населення (потенціального за віком) в УРСР в млн і у % до всього населення (у дужках у всьому СРСР) для окремих років була така:

Частка трудових ресурсів в Україні на 1970 рік становила серед чоловіків 59,5%, серед жінок — 52,5% (відповідні числа для СРСР 1970 — 57,6 і 51,1%). Для порівняння — відсоток трудових ресурсів до всього населення даної країни становив у 1975 для США 44,2 (чоловіків 56,6% і жінок 32,7%), для Західної Німеччини — 45,3 (60,0% і 31,7%), для Франції — 42,2 (55,6% і 29,3%), Англії — 46,2 (60,0% і 33,1%). Невисокий рівень продуктивності праці та життєвого рівня населення УРСР і СРСР, порівняно з країнами Заходу, зумовлював потребу в екстенсивному зростанні зайнятості, більшій участі умовно-непрацездатної частини населення в суспільному труді. В першу чергу це стосується зайнятості жінок — відрив їх від праці вдома, «вийняття» із процесу виховання (соціалізації) дітей. Таким чином, порівняно низька реальна продуктивність праці в СРСР «перекривалась» високими статистичними показниками трудових ресурсів, порівняно із країнами Заходу.

Важливим показником внутрішньої структури розподіл працездатного населення УРСР у виробничій і невиробничій галузях народного господарства (без студентів, у дужках показники для всього СРСР; у %):

Таким чином, трудові ресурси в Україні порівняно з усім СРСР, значно більше були сконцентровані у сільському виробництві та слабше — у невиробничих галузях.

На території України трудові ресурси не були рівномірно розподілені і раціонально використовувані. У західних областях, у зв'язку з слабо розвиненим промисловим виробництвом трудомістких галузей, були наявні вільні трудові ресурси. У районах концентрації промислового виробництва (Південно-західна Україна і Донецько-Придніпровський економічний район) вони в основному були зосереджені по містах, і відчувалась помітна недостача робочої сили. Попри те, що в 1970-тих роках помітно посилився процес переміщення частини трудових ресурсів із західних до південних областей (Кримської, Миколаївської, Херсонської), одночасно тривав наплив на Україну робітництва з російських промислових районів (що збільшував русифікаційний процес найважливіших промислових осередків України). Окремим явищем була сезонна міграція (організована і неорганізована) насамперед сільського населення західних областей УРСР. Близько 40% сезонних робітників виїжджало на заробітки до Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської і Харківської області; деякі й до РРФСР. Переважно на сільськогосподарських роботах, в будівництві та в інших низько оплачуваних галузях виробництва.

Певним показником культурно-освітнього рівня трудових ресурсів є співвідношення між числом осіб, зайнятих фізичною і розумовою працею. За переписами населення у 1959 і 1970 роках, число першої категорії становило 17 370 і 17 603 тис. осіб, другої — 3 488 і 5 668 тис. осіб відповідно. В Україні було помітне підвищення освіти працездатного населення, що впливало на покращення продуктивност праці. Зростання кількості фахівців, зайнятих у народному господарстві з вищою і середньою освітою в УРСР подано в таблиці (у тис.):