Трушівці
Трушівці́ — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Розташоване за 25 км на північ від центру громади — міста Чигирина та за 5 км на захід від Кременчуцького водосховища. Через село проходить автошлях Р10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Населення 1 346 чоловік.
| село Трушівці | |
|---|---|
 Будівля колишньої сільської ради | |
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Черкаський район |
| Громада | Чигиринська міська громада |
| Рада | Чигиринська міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71080510190043843 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | кінець 16 століття |
| Населення | 1227 (на 01.01.2007)[1] |
| Площа | 7,88 км²[2] |
| Густота населення | 154,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20922 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°11′35″ пн. ш. 32°23′47″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
105 м |
| Відстань до обласного центру |
39,3 (фізична) км[3] |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Чигирин |
| Карта | |
  Трушівці | |
 Трушівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
На півночі село межує з Худоліївкою, на сході з Боровицею, на півдні з Погорільцями і з Медведівкою на заході.
Історія
Час заснування села невідомий, але вже в кінці XVI століття тут був населений пункт.
У 1808 році в селі було 107 дворів і 1 002 менканця, а в 1864 році — 2 220 осіб.
У 1878 році в Трушівцях збудовано школу, дітей навчав піп. У 1914 році збудоване спеціальне приміщення для школи, 86 учнів навчали — вчитель і помічник вчителя, піп і дяк. У селі було понад 80 % неписьменних.
На початку ХХ століття більшість жителів села жили в злиднях, працювали в монастирі, попівському дворі та економії пана Терещенка.
До кінця 1929 року у селі завершено колективізацію.
780 жителів села брали участь у німецько-радянській війні, з них 365 відзначено нагородами. Село було відвойоване у німецьких військ 15 грудня 1943 року. На честь воїнів-визволителів тут споруджено обеліск Слави.
Після війни почалася відбудова господарства. У 1967 році збудовано нову школу та будинок культури, з часом лазню, сітроцех, водогін.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 2 716 осіб. Працювала середня школа, дві бібліотеки з фондом 11 400 книг, будинок культури із залом на 600 місць, стаціонарна широкоекранна кіноустановка, дитячі ясла, пологовий будинок, медичний пункт, а також сім магазинів, ресторан, комбінат побутового обслуговування.
За радянської влади в селі працював колгосп імені Леніна, що обробляв 2 422 га землі, в тому числі 2 222 га орної.
Сучасність
До жовтня 2002 року у селі функціонувало СТОВ «Нива». До 2008 року — ТОВ «Зам'ятниця». Нині тут господарює ТОВ «Волари-Черкаси». У селі розташовано офіс Трушівського лісництва.
На сьогодні в селі діє Трушівський НВК «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».
Відомі люди
У селі народилися:
- Гаркавенко Михайло Григорович — голова Чигиринської міської ради.
- Демиденко Тит Трохимович (1891-1959) — член-кореспондент АН УРСР.
- Копань Василь Степанович (1937-2020) — професор кафедри фізики металів Національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук.
Посилання
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Юзеф Кшивіцький, Truszowce, wieś w pobliżu Taśminy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 525. (пол.)
- Truszowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 664. (пол.)