Турівська і Мозирська єпархія

Турівська і Мозирська єпархія (біл. Тураўская и Мазирская епархія) — єпархія Білоруського екзархату РПЦ; одна з найдавніших єпархій в Білорусі і в східнослов'янських землях.

Турівська і Мозирська єпархія
Собор в ім'я Архістратига Михаїла (Мозир)
Основні дані
Церква Білоруська православна церква
Заснована 1005 рік
Єпархіальний центр Мозир,  Білорусь
Кафедральний собор Собор в ім'я Архістратига Михаїла (Мозир)
Собор святителів Кирила та Лаврентія Турівських (Турів)
Благочинь 8
Парафій 58
Монастирів 2
Сайт turov.by
Правлячий архієрей

Турівський і Мозирський

Леонід (Філь)
 Турівська і Мозирська єпархія у Вікісховищі
Q9468687?

Територія єпархії включає західну частину Гомельської області з Брагінським, Єльським, Житковицьким, Калинковицьким, Лельчицьким, Мозирським, Наровлянським, Октябрським, Петриковським і Хойницьким районами.

Кафедральне місто Мозир, кафедральні собори — Собор в ім'я Архістратига Михаїла (Мозир) і Собор святителів Кирила та Лаврентія Турівських (Турів). Заснована близько 1005 року; відроджена в 1992 році шляхом виділення з Гомельської і Мозирської єпархії.

Налічує (2005): 58 парафій; 52 священнослужителя (47 священиків, 5 дияконів).

Назви

  • Турівська (бл. 1005—1238/1240)
  • Турівська і Пінська (1241/1345  ?)
  • З поч. XV століття: Пінська і Турівська
  • Турівська і Мозирська (з 18 жовтня 1992)

Історія

Турівська єпархія була заснована в 1005 році. Вона є однією з найдавніших православних єпархій на території сучасної Білорусі. Єпископи єпархії поставлялися на кафедру Київськими митрополитами. Турівській єпархія займала досить велику територію (зараз частини Мінської, Гомельської, Гродненської і Брестської областей).

В XI столітті створено рукописне Турівське Євангеліє, яке є однією з найдавніших пам'яток слов'янської книжкової писемності, що дійшла до нашого часу.

C 1182 по 1390 роки утворюється пробіл в Турівській ієрархії, що збігається з часом навали татар. Кирило Турівський і його наступник єпископ Лаврентій були зараховані Церквою до числа угодників Божих.

В XII столітті дружина Святополка Ізяславича, Варвара заснувала в Турові перший жіночий монастир.

В 1241 році кафедра перенесена в місто Пінськ. На той момент в Турові було більше 50 церков і монастирів.

У XVI столітті в Турові було 80 церков, діяв Борисо-Глебський монастир. В 1596 році єпископ Пінський і Турівський Леонтій Пельчицький бере участь в Берестейській унії і приймає її, після чого Пінськ-Турівська православна єпархія перестає існувати.

В 1633 році, після відновлення Київської митрополії, до митрополичої єпархії відносяться православні церкви і монастирі Турівщини.

На початку XVIII століття в Мозирської протопопії діє 50 церков. Але до кінця XVIII століття всі православні храми в Турові були передані уніатам.

В 1793 році після другого поділу Речі Посполитої Турів входить до складу Російської Імперії. У тому ж році територія колишньої Турівсько-Пінської єпархії переходить в підпорядкування архієреїв Мінської єпархії.

В 1913 році на території єпархії знаходилося 140 храмів, в 1987 — 7 церков. Одна церква — Свято-Микільська в Петрикові — діяла безперервно.

У 1922—1926 роки існувало Мозирське-Турівське вікаріатство Мінської єпархії на чолі з вікарним єпископом Іоанном (Пашиним).

В 1990 році утворена Гомельсько-Мозирська єпархія на чолі з єпископом Аристархом.

В 1992 році за розпорядженням Синоду Білоруської Православної Церкви була відроджена Турівська єпархія. 24 липня 1992 року архімандрит Петро (Карпусюк) був висвячений в єпископа Турівського і Мозирського. Єпархія складалася з 23 храмів і однієї чернечої жіночої громади при храмі на честь Покрова Божої Матері в місті Хойниках. Було створено шість благочинницьких округів: Мозирський, Петриковський, Житковицький, Лельчицький, Наровлянський і Хойницький.

В 2003 році єпархія налічувала 58 зареєстрованих парафій.

24 грудня 2004 року визначенням Священного Синоду Білоруської Православної Церкви Московського патріархату єпископом Турівським і Мозирським нарачено бути архімандриту Стефану (Нещерету).

30 січня 2005 року була здійснена хіротонія архімандрита Стефана в єпископа Турівського і Мозирського. У 2005 році в єпархії служило 52 священнослужителя (47 священиків, 5 дияконів) і налічувалося 58 парафій.

21 листопада 2008 року, в день святкування престольного свята Свято-Михайлівського кафедрального собору міста Мозиря при Турівському єпархіальному управлінні відкрився Церковний історико-археологічний кабінет в якому зібрано багатющий матеріал історико-культурної спадщини білоруського Полісся: близько тисячі одиниць зберігання, серед яких перше видання Острозької Біблії (1581), ікони білоруської школи іконопису.

5 листопада 2009 року Патріарх Московський і всієї Русі Кирило благословив будівництво кафедрального собору в м. Турів на честь святителів Кирила та Лаврентія Турівських.

21 листопада 2010 року здійснена перша за 700 років канонізація в Турівській єпархії. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Мозиря звершено Божественну літургію з чином канонізації священномученика Алексія Могильницького, пресвітера Лельчицького.

Станом на березень 2012 року в єпархії служать 64 священнослужителя (61 священик, 3 диякона), діє 75 храмів[1].

Постановою Синоду Руської Православної Церкви від 7 червня 2012 року (журнал № 53) єпископ Турівський і Мозирський Стефан призначений на Гомельську кафедру в зв'язку з кончиною архієпископа Гомельського і Жлобінського Аристарха, а Преосвященним Турівським і Мозирським визначено бути єпископу Речицькому Леоніду, вікарію Гомельської єпархії.[2]

11 травня 2013 року, в урочистій обстановці, було освячено новий собор на честь святителів Кирила та Лаврентія Турівських в м. Турові.

Благочинні округи

Карта благочинних округів Турівскої і Мозирської епархії.
  • Мозирський міський
  • Мозирський сільський
  • Калинковичський
  • Хойницький
  • Петриковський
  • Лельчицький
  • Турівський[3]

Галерея

Примітки

  1. Туровская и Мозырская епархия / Организации / Патриархия.ru (рос.). Патриархия.ru. Процитовано 5 лютого 2017.
  2. История Туровской епархии. www.turov.by.
  3. Благочиния Туровской епархии. Благочиния Туровской епархии. Сайт Туровской епархии.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.