Тьялінг Купманс

Тьяллінг Чарльз Купманс народився в сім'ї вчителів. У 14 років одержав стипендію, яка дала йому можливість з 1927 по 1933 р. вивчати в Утрехтському університеті математику та теоретичну фізику. Згодом під враженням від наслідків Великої депресії віддав перевагу економіці.

З 1934 р. в Амстердамському університеті під керівництвом нідерландського математика-економіста Яна Тінбергена вивчає праці видатних теоретиків загальної рівноваги, таких, як Густав Кассель і Кнут Вікселль. У 1935 році Купманс перебував 4 місяці в Осло, працюючи зі знаменитим математиком-економістом й економетриком Рагнаром Фрішем. Докторський ступінь він отримав у Лейденському університеті у 1936 році за дисертацію «Лінійний регресивний аналіз економічних часових рядів» («Linear Regression Analysis of Economic Time-Series»)[3].

У 1936 р. Купманс одружився з Труус Ваннінген, з якою навчався в Амстердамі. У них були дві дочки та син.

З 1936 по 1938 р. Купманс викладав економіку і займався науково-дослідницькою роботою в Нідерландській школі економіки в Роттердамі.

У 1938 році він заміняє Тінбергена у Лізі Націй як експерт з питань грошового обігу та працює там над моделлю економічного циклу для Великої Британії. Купманс перебував у Женеві доти, поки у 1940 році Німеччина не окупувала південні департаменти Франції, після чого він переїжджає до Сполучених Штатів (1940)[3], де в 1946 р. отримав громадянство. Протягом тривалого часу вчений викладав у Нью-Йоркському, Чиказькому, Гарвардському університетах.

У період 1944—1945 рр. за дорученням англо-американської об'єднаної ради з регулювання мореплавання розробив план торгового мореплавання. Саме ця практична робота — зведення в єдину вичерпну схему інформації про втрати, нове будівництво та використання кораблів союзників — стала вагомим внеском в економічний аналіз[2].

Завдяки зусиллям Купманса було організовано першу спеціальну конференцію з лінійного програмування, що відбулася 20-24 червня 1949 р. в Чикаго[1].

Тривалий час Купманс був членом Економетричного товариства США, а в 1950 р. обирався президентом Міжнародного Економетричного товариства.

Впродовж 1955—1981 рр. працював професором Єльського університету.

Купманс був членом Нідерландської королівської академії наук, Американського математичного товариства, Інституту наук управління, Товариства математичного програмування, Американської асоціації підтримки розвитку наук, Міжнародної асоціації економістів у галузі енергетики та Американської економічної асоціації.

Йому були присвоєні почесні учені ступені Нідерландської школи економіки, Лувенського католицького, Північно-Західного та Пенсильванського університетів[3].

Вченому належать важливі досягнення в розробці теорії капіталу, дослідження операцій, в статистичній оцінці параметрів в економіко-математичних моделях. Великі успіхи математичної статистики в 40-х і 50-х роках пов'язані також з його ім'ям.

В 60-ті та 70-ті роки Купманс зробив чимало в дослідженні проблеми економічного зростання.

У 1975 р. за розвиток теорії оптимального розподілу ресурсів Купмансу разом з Л. Канторовичем було присуджено Нобелівську премію з економіки. 1978 р. Купманса було обрано президентом Американської економічної асоціації.

З 1981 р. — почесний професор Єльського університету. Да самої смерті вчений брав активну участь у діяльності різних наукових товариств і громадських організацій[1][2].

• «Статистичне ув'язнення в динамічних моделях економіки» (Statistical inference in dynamic economic models, 1950);
• "Три есе про стан економічної науки "(Three Essays on the State of Economic Science, 1957).
• "Наукові праці Тьяллінга Купманса "(Scientific papers of Tjalling C. Koopmans, v. 1-2, 1970—1985) та ін.
• «Аналіз видів діяльності при виготовленні і розподіл продукції» (Activity analysis of production and allocation, 1951).