Убивство Анастасії Мещерякової

Убивство Анастасії Мещерякової — резонансне[1] убивство чотирирічної дівчинки, вчинене 29 лютого 2016 року в Москві її нянею Гюльчехрою Бобокуловою, яка доглядала за дівчинкою протягом останніх трьох років[2][3]. Жахливі своєю садистською жорстокістю подробиці убивства отримали широкий розголос[4].

Анастасія Мещерякова

Анастасія Володимирівна Мещерякова
Анастасия Владимировна Мещерякова[5][6][7]
Народився 16 серпня 2011(2011-08-16)
Лівни, Орловська область[8]
Помер 29 лютого 2016(2016-02-29) (4 роки)
Москва
Громадянство  Росія
Батько Владимир Анатольевич Мещеряков[5]
Мати Екатерина Александровна Мещерякова[9][10][11]
Зовнішні медіафайли
Зображення
Анастасія Мещерякова[12]
Анастасія Мещерякова[13]
Відеофайли
Підбірка відеоматеріалів про убивство

Анастасія отримала родову травму, в результаті якої їй був поставлений діагноз — ураження центральної нервової системи. Лікарі прогнозували, що дитина не зможе самостійно ходити[2]. У 2012 році Анастасії був поставлений діагноз «епілепсія симптоматична мультифокальна; затримка психомоторного розвитку; синдром рухових порушень (за типом центрального тетрапареза[7]. Батьки дівчинки — Катерина Олександрівна[9][10] і Володимир Анатолійович Мещерякови[5], уродженці Орловської області, які приїхали в Москву на заробітки: Володимир в останні роки працював програмістом в одному з федеральних міністерств, Катерина — бухгалтером у приватній компанії. Батьки вкладали кошти на лікування доньки: возили її на лікування в Китай, а також планували робити їй операцію в Німеччині[2].

Убивство і затримання убивці

Вранці 29 лютого 2016 року Гюльчехра дочекалася, коли батьки дівчинки разом з старшою дитиною пішли зі зйомної трикімнатної квартири, розташованої в будинку за адресою Москва, вулиця Народного Ополчення, будинок 29, корпус 1, квартира 335[14][15][16][17], після чого дочекавшись, коли Настя засне, задушила її[18][19], відрізала їй голову кухонним ножем, поклала відрізану голову в пакет, потім підпалила квартиру з допомогою лампадної олії і вийшла зі дому з відрізаною головою убитої дівчинки в пакеті[20][19].

В 9:30 сигнал про пожежу надійшов у московське управління МНС. Пожежники приїхали на місце пожежі в 9:38, і до 10:05 пожежа була згашена[15][21]. Квартира практично повністю вигоріла, як і загальний коридор[22].

Тим часом Бобокулова доїхала на таксі до південного вестибюля станції метро «Октябрське поле», де, поклавши на землю молитовний килимок і вставши на коліна, почала молитися[23], після чого співробітники поліції попросили у неї документи для перевірки[24]. Але замість документів Гюльчехра показала поліцейським відрізану голову дитини і сказала, що вона убила дитину і зараз підірве себе[24]. Також вона назвала себе терористкою, сказала, що вона ненавидить демократію і кричала «Аллах акбар!»[25][26]. Тоді поліцейські відбігли від неї і перекрили один з виходів зі станції метро «Октябрське Поле». Із найближчих магазинів і торгових центрів були евакуйовані відвідувачі, а вулиці навколо станції метро були оточені поліцією[27][2].

Бобокулова була затримана в 12:40[28][16] — через 40 хвилин після того, як поліцейські попросили у неї документи[2].

Дії співробітників поліції, які оточили місце події, заблокували вхід в метро, відвели перехожих від місця події[29] і протягом 40 хвилин не затримували Бобокулову, яка розмахувала відрізаною дитячої головою і викрикував гасла, зазнали критики з боку президента Міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору «Альфа» Сергія Гончарова[30].

Однак критика Гончарова не враховувала факту можливої наявності вибухівки у жінки (вона погрожувала самопідривом) і можливої детонації вибухівки в натовпі в момент пострілу або затримання. Також він говорив про поліцейських, які нічого не робили і не помічали жінку з відрізаною головою — в той час як на відеозапису з камер зовнішнього спостереження видно, як співробітники поліції блокують вхід в метро і відводять перехожих від місця події і можливого вибуху[29]. У момент затримання також були ясно видні: безлюдний вхід в метро, де стояла потенційна терористка; поліцейський, повалив її на землю; і несподівано набігають з усіх сторін (в тому числі і з станції метро) співробітники поліції. Отже, вони професійно «тримали периметр», захищаючи потенційну терористку від перехожих і від станції метро[31]. Проводилася евакуація людей; жінці не дали увійти у метро і наблизитися до натовпу. Поліцейський, повалив жінку на землю в той момент, коли вона встала і пішла до оточення, накрив її своїм тілом; і, за словами того ж Гончарова, «заслуговує нагороди»[32][27].

Вчинок поліцейського, який накрив потенційну терористку своїм тілом, знаходить і підтримку, і критику[31]. Тим не менш, керівництво московської поліції вважає, що цей вчинок заслуговує нагороди і пообіцяв нагородити працівника[33].

Меморіали і похорон

Увечері 1 березня 2016 року біля станції метро «Октябрське поле» відбувся стихійний мітинг в пам'ять про убиту дівчинку і на підтримку її родичів[30]. Стихійно утворилися 2 меморіалу в пам'ять про убиту дівчинку: один — біля станції метро «Октябрське поле», другий — біля під'їзду, де жила убита дівчинка. Туди приносили квіти, плюшеві іграшки, шоколад, цукерки; також там стояли палаючі свічки[14]. За добу в соцмережах було зібрано більше 2,5 млн рублів на допомогу родині загиблої дівчинки[22].

6 березня 2016 року Настю Мещерякову поховали в місті Лівни Орловської області, на батьківщині батька[34][35].

Гюльчехра Бобокулова

Гюльчехра Бахретдінівна Бобокулова[16][36]
Gulchehra Boboqulova
Народився 19 листопада 1977(1977-11-19) (44 роки)
Самаркандська область, Узбецька РСР, СРСР[2]
Громадянство  Узбекистан[2]
Національність таджичка[19]
Батько Бахретдин Тураев[22]
Діти троє синів[22]

Психічне здоров'я

Незважаючи на те, що починаючи з дня злочини у ЗМІ висловлювалася версія про психічної хвороби Бобокуловой[37], достовірно підтверджених відомостей про це спочатку не було. У ЗМІ з посиланням на розмови з родичами, односельцями і різними офіційними особами) поширювалися три версії про те, за яких обставин і коли їй був поставлений діагноз, і коли вона була взята на облік в психіатричному диспансері:

  • Версія газети «Московський комсомолець» з посиланням на додаткові відомості, отримані від дільничного міліціонера в телефонній розмові. У себе на батьківщині в 2000 році Гюльчехра була визнана неосудною — їй був поставлений діагноз шизофренія, вона стояла на обліку в психоневрологічному диспансері, регулярно проходила лікування в лікарні, була відома у рідному селі як божевільна, через це не могла ніде знайти роботу, і в 2002 році через її хворобу чоловік з нею розлучився[38].
  • Версія Gazeta.ru з посиланням на батька Бобокуловой[39]. Діагноз був поставлений у 1999 році[40]. У 2002 році перебувала на лікуванні[39].
  • Версія РИА Новости з посиланням на Самаркандський обласний психоневрологічний диспансер. З 2003 року Гюльчехра перебувала на обліку в Самаркандском обласному психоневрологічному диспансері з діагнозом «гострий шизофренічний розлад». У зв'язку з зазначеним діагнозом у пацієнтки регулярно відзначалися відхилення в психіці з втратою контролю над своїми діями[41].

Остаточні докази неосудності Бобокуловой надав МВС Узбекистану за сприяння ГУ МВС по Москві: було отримано офіційну відповідь від керівництва Самаркандського обласного психоневрологічного диспансеру, підтвердив версію РІА Новини про взяття Бобокулової на облік з діагнозом «Гострий шизофренічний епізод. Галюцинаторний синдром»[42].

Відомий російський лікар-психіатр Федір Кондратьєв, який проводив свій час експертизу стосовно Андрія Чикатила, коментуючи справу Бобокуловой вже після винесення вироку, погодився з висновком про неосудність підсудної: «Судячи з усього, у неї дійсно шизофренія», — зазначив Кондратьєв[43].

Проте висловлювалася і критика висновки лікарів про неосудність Бобокуловой. Так адвокат Людмила Айвар зазначила, що останнім часом неосудними визнаються багато виконавців жорстоких убивств.

Вона адекватно спланувала злочин, дочекалася, коли батьки підуть зі дому, спробувала приховати сліди злочину, а потім пішла на вулицю, щоб привселюдно заявити про свої мотиви.

Людмила Айвар

Також висновки експертів розкритикував історик-славіст Вадим Трухачов, старший викладач РДГУ, експерт Російської ради з міжнародних справ:

Це просто скотство. Скотство, і додати тут нічого. Просто звільнили від заслуженого покарання лише з тієї причини, що няня-убивця колись лікувалася у себе в Узбекистані від шизофренії. Але, перепрошую, факт поставленого колись психіатричного діагнозу не означає автоматично повної амністії від покарання за свої дії. У судовій практиці дивляться на стан злочинця з діагнозом на момент скоєння ним злочину. Якщо, скажімо, хворий убивця визнає, що усвідомлював, що убив з особливою жорстокістю людини, а потім розчленував його, то по суду він зізнається осудним і несе покарання за всією суворістю закону. Звільняти від кримінальної відповідальності з подальшою відправкою на примусове лікування слід лише в тому випадку, якщо психічно хворий маніяк протягом всіх слідчих дій каже, що не убивав людину, а розмовляв з ним, і жертвою був не чоловік, а інопланетянин. Гюльчехра Бобокулова може і страждає на шизофренію, але вчинення звірячого убивства дитини-інваліда за собою визнає. Вона навіть обґрунтувала своє звірство: мовляв, хотіла помститися Путіну за спецоперацію в Сирії. Точно так само виправдовують свої злочини всі джихадисти.

Вадим Трухачов

Робота в Москві

Гюльчехра поїхала в Москву і довгий час працювала на овочебазах (де перебирала цибулю), потім продавала на ринку фрукти і овочі[22]. До того як почати працювати нянею в родині вбитої дівчинки, Гюльчехра працювала нянею в іншій родині в Москві, і на роботу нянею в нову сім'ю вона перейшла з гарною рекомендацією. До убивства Гюльчехра працювала нянею в сім'ї Мещерякова 3 роки[2].

В кінці 2015 року Гюльчехра їздила до себе на батьківщину в Узбекистан для переоформлення паспорта[44]. Там вона дізналася, що її чоловік одружився вдруге і запропонував їй стати його другою дружиною. Після повернення в Росію, в кінці січня 2016 року, вона встала на міграційний облік на південному сході Москви, проте патент на роботу не отримувала[2].

Сім'я

Батько — Бахретдін Тураєв, 62 роки, має 6 дочок, 19 онуків і правнука[22].

Першого чоловіка звали Радмір. Він пішов від неї в 2000 році, коли Гюльчехре був поставлений діагноз; офіційно розлучилися в 2002 році[38][45].

Від першого чоловіка Гюльчехра народила трьох синів[22]:

  • старший син — Рахматілло Ашуров, 19 років, раніше жив у Москві і працював на ринку. В кінці листопада 2015 року повернувся в Узбекистан. Увечері 29 лютого 2016 був заарештований в Самарканді[22][44];
  • середньому сину 18 років, навчався в туристичному коледжі. Мати виховувала його 1,5 року; далі він ріс у родині сестри зятя батька[22];
  • молодший син, 2000 року народження, жив з батьками Гюльчехри. Навчався в школі і готувався вступати в технікум[22].

В Москві вона познайомилася зі своїм другим чоловіком — Сухробом Муміновим із Самарканда, який працював продавцем у будівельному торговому центрі «Синдика». За словами батька Гюльчехри, вони одружилися в Самарканді і прожили разом трохи більше двох років. 5 з половиною років тому Гюльчехра дізналася, що він їй зраджує з російською жінкою, і вони розлучилися[22][45].

У березні 2014 року Гюльчехра познайомилася в Москві з Мамуром Джуракуловим, 48 років, пізніше вони уклали шаріатський шлюб[44].

Збір грошей і псування майна

3 березня 2016 року Духовне управління мусульман Москви оголосило про збір грошей в мечетях Москви для сім'ї убитої дівчинки[46][47].

Також про збір грошей батьків убитої дівчинки було оголошено в соціальній мережі «Фейсбук». В результаті за декілька днів було зібрано більше 4 млн рублів[35].

Згодом згорілу квартиру, в якій було вчинено убивство, у її господині викупили родичі Гюльчехри Бобокуловою, після чого зробили там ремонт[48].

Батьки убитої дівчинки на зібрані пожертви купили однокімнатну квартиру в тому ж районі Москви[17].

За даними слідства, матеріальний збиток, заподіяний Гюльчехрою Бобокуловою, оцінюється в 6,5 млн руб., з яких 5 млн руб. — це збиток майну Мещерякова і 1,5 млн руб. — збиток майну господині квартири Світлані Скачкової[19].

Цивільний позов Мещерякових, заявлений до Бобокуловою в рамках кримінальної справи, 24 листопада 2016 було відхилено суддею за процесуальними підставами — оскільки Бобокулова була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі експертизи, яка встановила, що Бобокулова вчинила злочин в стані неосудності, то цивільний позов в рамках розгляду кримінальної справи в суді не підлягав розгляду відповідно до КПК РФ[49].

Висвітлення злочину на російському телебаченні

Три найбільших телеканали — Перший канал, Росія-1 і НТВ, а також Росія-24, П'ятий канал, ОТР, ТВЦ і Москва 24 не виводили в ефір інформацію про убивство. У той же час, злочин у день убивства активно висвітлювалося на каналах LifeNews, РБК і Мир. Два випуски новин про цю подію зробив телеканал Звезда, і один — телеканал Рен-ТВ[50]. Ті телеканали, які не випустили в ефір новин сюжетів про убивство, опублікували інформацію про убивство на своїх інтернет-сайтах. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков в зв'язку з цим заявив, що зі Кремля не було дано вказівки по замовчуванню убивства, а рішення про «мовчання» на цю тему було прийнято керівництвом телеканалів самостійно. Однак самі телеканали відмовилися відповідати на питання про те, чому вони в перші години не показали сюжети про убивство в новинних телепрограмах[51][52][53][54].

У зв'язку з цим Фонд боротьби з корупцією подав заяву в Слідчий комітет Росії з проханням провести перевірку і порушити кримінальну справу по статті 144 кримінального кодексу РФ про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів[55]. У статті в токійському журналі «The Diplomat» за березень 2016 року зверталася увага на відмінність у підходах «Першого каналу» до висвітлення вигаданої історії про розп'яття хлопчика зі Слов'янська і реального убивства Анастасії Мещерякової, не отримав особливої уваги[56] — висвітлення цих двох подій порівнювала і французька газета Le Figaro[57][58].

Коментарі фахівців

На думку психіатра-криміналіста, доктора медичних наук Михайла Виноградова, це убивство не було актом масового залякування з боку терористів[59].

На думку клінічного психолога А. В. Гараганова публічна демонстрація убивцею відрізаної голови є актом залякування (психологічним тероризмом)[60].

Слідство

У зв'язку з запитом слідчих органів Росії, МВС Узбекистану провело збір оперативної інформації, в рамках якого було опитано рідні Бобокулової, в тому числі допитаний затриманий старший син, звинувачення проти якого не висунуто[61]. Газета «Московський комсомолець» із посиланням на слідчих Узбекистану повідомила про те, що на допиті старший син Рахматілло розповів про вплив на Бобокулову її співмешканця Мамура Джуракулова, який був затриманий в Таджикистані. Саме після знайомства із Джуракуловим Гюльчехра заявила про бажання виїхати жити в Сирію, де «в Ісламській державі вона буде безперешкодно ходити у паранджі, жити за законами Шаріату, вчити закони Ісламу»[44].

2 березня 2016 року суддя Пресненського районного суду Москви Тетяна Васюченко постановила арештувати Бобокулову до 29 квітня 2016 року[62][63]. Перед судовим засіданням Гюльчехра сказала, що убила дівчинку, тому що їй наказав Аллах[22]. Пізніше на допиті заявила, що зробила це, щоб помститися Путіну за бомбардування в Сирії[64].

4 березня 2016 року Бобокуловій офіційно пред'явлено звинувачення в убивстві за частиною 2 статті 105 КК РФ (убивство малолітньої)[65].

Бобокуловій протягом місяця належало пройти психіатричну експертизу в Інституті судової психіатрії ім. Сербського. Зазначалося, що в разі доведення факту притомного стану Бобокуловой під час вчинення злочину і виявлення її вербувальників, справа могла бути перекваліфікована за статтею 205 КК РФ — як теракт[66].

10 березня 2016 року Бобокулова була переведена на 30 днів у стаціонарне відділення психіатричної лікарні при СІЗО «Бутирка»[67][68].

27 квітня 2016 року була завершена психіатрична експертиза Бобокулової, що проводилася в НДІ імені Сербського, і її результати не були оприлюднені під приводом захисту таємниці слідства та лікарської таємниці. Після завершення експертизи Бобокулову повернули до психіатричної лікарні при СІЗО[69]. За повідомленням Інтерфаксу, жінка не постане перед судом, так як визнана неосудною і потребує примусового лікування[70].

25 травня 2016 року в Пресненському районному суді Москви відбулося судове засідання, за підсумками якого суддя Найдьонов продовжив термін утримання під вартою Бобокулової до 29 липня 2016[71], потім арешт був продовжений до 29 жовтня 2016[72] і потім — до 4 квітня 2017 року[19].

Суд

Судовий процес над Гюльчехрою Бобокуловою пройшов 24 жовтня 2016 року в Хорошевському районному суді Москви. Психолого-психіатрична експертиза Бобокулової, проведена в ході попереднього розслідування, дала висновок про те, що у Бобокулової хронічний психічний розлад[73]. Бобокулова на суді визнала свою провину в скоєнні злочину. Судове засідання пройшло в закритому режимі — на ньому допитували потерпілих[73]. Бобокуловій було висунуто звинувачення за статтями «убивство малолітньої», «умисне знищення чужого майна шляхом підпалу» і «завідомо неправдиве повідомлення про вибух». На підставі висновку, зробленого в рамках психолого-психіатричної експертизи, прокурор клопотав перед судом про призначення Бобокуловій примусових заходів медичного характеру[74]. Суддя Хорошевського районного суду Москви Вікторія Котеньова визнала Гюльчехру Бобокулову винною у убивстві, умисному знищенні майна та завідомо неправдивому повідомленні про терористичний акт, звільнила її від кримінальної відповідальності за це на підставі експертизи, яка встановила наявність у Бобокулової психічного розладу, і відправила Бобокулову на примусове лікування. Держобвинувач і адвокат Бобокулової не заперечували проти цього[75].

Громадська реакція

Карикатура на злочин

Карикатуру на злочин Бобокулової опублікував британський журнал «Vive Charlie» на своїй обкладинці. Автор карикатури, опублікованій у «Vive Charlie», пояснив, що він цієї карикатурою хотів привернути увагу співвітчизників до злочину Бобокулової, і в жодному разі не хотів образити родичів убитої дівчинки, не заперечуючи при цьому провокаційність вибраного ним способу залучення уваги, в результаті якого він отримав з Росії кілька сотень листів з погрозами, автори яких вважали, що він цієї карикатурою прославляв убивцю. Однак він спростував ці звинувачення. Депутат Держдуми Ольга Баталіна засудила створення і публікацію цієї карикатури[76][77][78].

Реакція політиків та громадських діячів

2 березня 2016 року на інтернет-сайті Московського міського комітету КПРФ були опубліковані вимоги про посилення боротьби з нелегальними мігрантами і про введення візового режиму з країнами Середньої Азії, що супроводжувалися картинкою з жінкою в нікабі, що тримає в руці людську голову. Депутат Держдуми від фракції "Справедлива Росія" Олег Пахолков звернувся до генпрокурора Росії Юрія Чайки з проханням перевірити, чи утворює публікація цього малюнка складу злочину, передбаченого статтею 282 КК РФ («Збудження ненависті або ворожнечі») і звинуватив комуністів у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. У відповідь секретар ЦК КПРФ з інформаційно-аналітичної роботи та проведення передвиборчих кампаній Сергій Обухов заявив, що юристи КПРФ не вважають, що цей малюнок розпалює міжнаціональну ворожнечу, однак спірне зображення на наступний день було замінено на інше — на картинку, яка зображує слова «Stop» і «Контроль», поміщені в кільце червоного кольору. Також за розміщення цієї картинки комуністів розкритикував і депутат Держдуми з ЛДПР Ярослав Нілов[79][80].

2 березня 2016 року депутат Держдуми з ЛДПР Роман Худяков у зв'язку із злочином Бобокулової закликав повернути смертну кару, у тому числі і для шизофреніків[81].

9 березня 2016 року представники кількох релігійних конфесій — віце-президент Конгресу єврейських релігійних громад і організацій Росії (КЕРООР) Зіновій Коган, перший заступник голови Духовного управління мусульман РФ Дамір Мухетдин і перший заступник начальницького єпископа Російського об'єднаного союзу християн віри євангельської (п'ятидесятників) Костянтин Бендас — виступили з заявою про засудження картинки, опублікованій московським міськкомом КПРФ, заявивши про уподібненні комуністів сатиричному тижневику Charlie Hebdo[82].

Реакція у Твіттері

Спочатку убивство було сприйнято як спільне горе: пройшли стихійні мітинги, з'явилися меморіали в пам'ять про дівчинку, люди давали гроші родичам убитої дівчинки. Трагедія знайшла своє відображення в соціальних мережах: користувачі, які не лише закликали підтримати родину, яка постраждала, але і намагалися аналізувати подію, визначити винних. Методика інтент-аналізу дозволила виявити, що серед тематичних повідомлень частка закликів становила лише 3 %[83].

З березень по жовтень 2016 можна виділити три етапи обговорення. Безпосередньо в дні трагедії фіксується загальний хід подій, організовуються допомога сім'ї Мещерякових, збір коштів, висвітлюється створення стихійного меморіалу у метро. На цьому етапі домінують переважно локутивні форми мовленнєвого акту — повідомлення інформують про події або вчинки. Користувачі виражають особливе невдоволення тим, що ряд ЗМІ воліють мовчати про те, що трапилося. Однак думки розділяються: частина людей засуджує подібну політику, інша ж частина дотримується думки, що демонстрація кадрів з місця злочину суперечить існуючій етиці[83].

Другий етап активного обговорення припадає на період слідства та винесення вироку. Саме тут зафіксовано найбільше число повідомлень і закликів з ознаками мовленнєвої агресії, засудження дій суду і влади («Няню Бобокулову, туди саму першу включити, а ще краще зовсім розстріляти... #Бобокулова #няня #убивця #Росія»; «Розстріляти її і спалити як відьму!!!! ЦЕ ВСЕ, ЧОГО ВОНА ВАРТА!!! #Бобокулова #Путін #Росія #слідство»; «#новини #суди #Бобокулова Рішення суду у справі Гульчехри Бобокулової пояснити важко»; «няня #Бобокулова осудна, влада в Росії ненормальна, яка бомбить дітей в Сирії, „опозиція“ ненормальна, яка про це мовчить.»)[83].

Третій етап припав на кінець листопада, пов'язаний з обговоренням можливого виходу Бобокулової на свободу. Він характеризується новою хвилею протестних настроїв, вимогами посилення міграційного режиму. Саме на цьому етапі пріоритетними стають перлокутивні мовленнєві акти, які декларують певний результат. В рамках інтерпретації даного випадку складається основна версія події: вплив громадянського чоловіка Бобокуловой визначило її бажання виїхати жити в Сирію, «в Ісламській державі, за словами самої фігурантки, вона буде безперешкодно ходити у паранджі, жити за законами Шаріату, вчити закони Ісламу». У підсумку від особистої трагедії родини Мещерякових вектор дискурсу зміщується в бік сирійських подій, ІДІЛ і тероризму. В мережевій дискусії навколо «справи Бобокулової» домінують заклики-гасла (52 %), а кількість закликів-звернень до конкретних адресатів зафіксовано на аналогічному рівні — 26 %. Частка закликів нікчемна мала[83].

У більшості закликів образ ворога — конкретна особа, а саме сама Бобокулова («Убивцю Бобокулову відпустили з-під кримінальної відповідальності! Це просто жесть! Треба цій тварюці влаштувати самосуд! #самосуд #Бобокулова»). Разом з тим у міжетнічному дискурсі простежуються і спроби генералізації, коли думки і судження про приватну особу перетворюються в узагальнені визначення і переносяться на всіх представників даної спільності («Гульчехра Бобокулова — не російська громадянка. Чому не ввести візи?»; «Узбекистан будемо бомбити? Щоб терористи до нас не їхали. #ГюльчехраБобокулова»). Лише у невеликої частини твітти як ворога позначена влада, позиція якої в цьому випадку ідентифікується з діями суду і поліції («#Поліція яка не захищає Російський народ! Так що бережіть себе самі, як говориться. #русскийнарод #бобокулова»). Потрібно відзначити, що менша частина закликів несе в собі ознаки мовної агресії — у більшості випадків користувачі, навіть апелюючи до радикальних дій, не вдаються до експресивної лексики («Для таких як Бобокулова треба було повертати смертну кару»).[83].

Примітки

  1. Убийство ребёнка в Москве: ход расследования и реакция общественности
  2. Полиция задержала у метро в Москве женщину с отрезанной головой ребенка
  3. Рыбаченко Александр Александрович. Феноменология преступности мигрантов в России и в Брянской области // Научно-методический электронный журнал «Концепт».  2018. С. 216—220.
  4. Рашковский Е. Б. Жестокость сегодня: социокультурные измерения // Пути к миру и безопасности : Журнал. — Москва : Национальный исследовательский институт мировой экономики и международных отношений имени Е. М. Примакова РАН, 2017. ISSN 2307-1494.
  5. Собиравшего помощь для семьи обезглавленной девочки заподозрили в обмане. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 травня 2019.
  6. Выписка из истории болезни
  7. Родители обезглавленной девочки боролись за её жизнь ещё до трагедии
  8. Катерина и Владимир Мещеряковы Ливны
  9. Мать девочки, убитой няней в Москве, поблагодарила людей за помощь
  10. Страница в Фейсбуке, на которой Екатерина разместила сообщение
  11. Помощь в сборе средств на лечение Насти Мещеряковой. 2012 год (скриншот)
  12. Родители убитой няней девочки лечили ее от тяжелого недуга (видео). Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 21 травня 2019.
  13. НЕВИННО УБИЕННАЯ АНАСТАСИЯ
  14. Стихийный мемориал жестоко убитой девочке образовался около станции «Октябрьское поле»
  15. Информация о загорании по адресу улица Народного ополчения, дом 29 корпус 1
  16.  Убившая ребёнка няня арестована на два месяца на YouTube
  17. Родственники няни-убийцы выкупили квартиру, где произошла трагедия
  18. Няня, отрубившая голову 4 летней девочке Насте Мещеряковой — неадекватная работница останется под стражей два месяца. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  19. Обвиняемая в убийстве девочки-инвалида няня Гюльчехра Бобокулова признала вину на суде
  20. Няня-убийца задушила девочку перед тем, как отрезать ей голову
  21. 4 человека спасено при тушении пожара по адресу: улица Народного ополчения, дом 29 корпус 1
  22. Отец няни-убийцы из Узбекистана дал первое интервью — Газета. Ru
  23. Московская полиция испугалась узбечки-убийцы (видео). Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 21 травня 2019.
  24. Камеры наблюдения сняли няню после убийства ребёнка
  25. Подозреваемая в убийстве девочки в Москве дала признательные показания
  26.  Няня-террористка с отрезанной головой ребёнка шокировала Москву (18+) на YouTube
  27. Сорок минут на задержание Бобокуловой: реальность против мифов
  28.  Няня с отрезанной головой ребенка задержана у метро. на YouTube
  29. Почему полиция медлила с задержанием няни
  30. «Надо было её пристрелить!» В России критикуют действия полиции при задержании няни-убийцы
  31. «Бездумное задержание могло повлечь гибель сотрудников и окружающих граждан…»
  32. «Надо было её пристрелить!». В России критикуют действия полиции при задержании няни-убийцы
  33. Московских полицейских наградят за задержание Бобокуловой
  34. В Орловской области похоронили девочку, убитую няней Бобокуловой
  35. Родители убитой няней девочки обратились к общественности
  36. Расследование убийства ребенка на северо-западе Москвы. Хроника событий. // ТАСС
  37. Допрос няни-убийцы: родственники отняли у Бобокуловой детей и выгнали её из дома
  38. Няня, отрезавшая голову девочке, 15 лет страдала тяжелой шизофренией
  39. Подозреваемая в убийстве ребёнка няня пройдет психиатрическую экспертизу
  40. Gazeta.ru Шизофрению предугадать невозможно
  41. В Самарканде подтвердили, что убившая ребёнка няня больна шизофренией
  42. МВД Узбекистана предоставило доказательства невменяемости няни-убийцыМВД Узбекистана передало России информацию по делу об убийстве ребёнка
  43. Дело Бобокуловой: Казнить нельзя лечить. Правда.Ру. 28.11.2016. Процитовано 6 січня 2019.
  44. Няню-убийцу вербовали экстремисты: задержан главный подстрекатель
  45. «Ненормальная „бомба“, напичканная радикальными идеями»
  46. 4 марта объявлен сбор пожертвований в мечетях и общинах Москвы для семьи пострадавших. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 21 травня 2019.
  47. Мусульмане Москвы соберут деньги для родителей убитой няней девочки
  48. Семья няни-убийцы купила квартиру, где Бобокулова убила ребёнка
  49. Суд в Москве отказался взыскать 6,5 млн рублей с убившей ребёнка няни
  50. Какие телеканалы смогли показать няню-убийцу
  51. Федеральное ТВ проигнорировало убийство девочки в Москве, а Кремль поддержал решение телеканалов
  52. Полиция опасается всплеска ксенофобии из-за убийства ребёнка няней-мигрантом
  53. Телеканалы толерантно замалчивают кровавое убийство ребёнка няней из Узбекистана
  54. СМИ замалчивают преступление няни-убийцы
  55. Фонд Навального требует возбудить дело из-за замалчивания на ТВ истории «няни-убийцы»
  56. Putz, 2016, с. 1.
  57. Lecoeuvre, Sarah (1 березня 2016). Nounou russe à l'enfant décapité : le Kremlin félicite le silence des télévisions russes. Le Figaro (fr-FR). Процитовано 23 березня 2017.
  58. Guien, Thomas. Enfant décapité à Moscou : le silence assourdissant des télévisions russes. LCI (fr-FR). Процитовано 23 березня 2017.
  59. Гюльчехра Бобокулова. Досье
  60.  Няня-убийца 4х летнего ребенка. Комментарии клинического психолога А.В. Гараганова на YouTube
  61. Полиция Узбекистана допросила сына убившей ребёнка няни
  62. Няня, убившая ребёнка в Москве, о мотивах преступления: «Аллах приказал»
  63. Суд арестовал до 29 апреля няню, подозреваемую в убийстве ребёнка в Москве — MosDay.ru
  64. СМИ Турции: Путину отомстили за бомбардировки в Сирии
  65. Няню официально обвинили в убийстве ребёнка
  66. Две версии: как ФСБ и СКР трактуют причину убийства няней ребёнка
  67. Няня, убившая и обезглавившая ребёнка в Москве, переведена из СИЗО в психбольницу
  68. Убившая девочку няня переведена в психбольницу при СИЗО
  69. Обезглавившей ребёнка в Москве няне провели психиатрическую экспертизу
  70. Специалисты признают обезглавившую девочку няню невменяемой
  71. Суд продлил арест Гюльчехры Бобокуловой, обезглавившей в Москве четырёхлетнюю девочку
  72. Суд продлил арест няне Бобокуловой, обвиняемой в убийстве ребёнка
  73. Убийство со справкой. Подсудимая признана психопаткой
  74. Няня-головорезка ответила на первые вопросы судьи
  75. Убившая ребёнка няня освобождена от уголовной ответственности
  76. ЗАЧЕМ РИСУЮТ КАРИКАТУРУ НА БОБОКУЛОВУ В ТУМАННОМ АЛЬБИОНЕ?
  77. Vive Charlie: Если карикатуру на няню проигнорируют, мы нарисуем ещё
  78. Почему карикатуры оскорбляют стольких россиян? (рос.)
  79. Изображение женщины с отрубленной головой в руке на сайте КПРФ проверит Генпрокуратура, коммунисты уже спрятали рисунок
  80. остановим нелегальную миграцию! НАВЕДЕМ ПОРЯДОК В РОССИИ!
  81. Депутат ЛДПР предложил вернуть смертную казнь для «нелюдей» вроде Бобокуловой, страдающей шизофренией
  82. Представители авраамических религий попросили Нарышкина разобраться с коммунистами, «уподобившимися Charlie Hebdo»
  83. В. А. Ачкасова, О. И. Трохинова. Сетевые средства этнической мобилизации: исследование роли призывов в межэтнических конфликтах // Вестник Томского государственного университета. — Томск, 2018.   431. — С. 5—11. ISSN 1561-7793. DOI:10.17223/15617793/431/1.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.